Раміро III
Раміро III (ісп. Ramiro III, 961–985), король Леону між 966 та 984 роками, син та спадкоємець Санчо I Товстого[1].
| Раміро III | |
|---|---|
| ісп. Ramiro III de León | |
 | |
| Король | |
| Початок правління: | 966 |
| Кінець правління: | 984 |
|
| |
| Попередник: | Санчо I Товстий |
| Наступник: | Бермудо II |
|
| |
| Дата народження: | 961 |
| Країна: | Леонське королівство |
| Дата смерті: | 26 липня 985 |
| Місце смерті: | Дестріана |
| Поховання | Basilica of San Isidorod і Леон |
| Дружина: | Санча (Уррака) Гомес |
| Діти: | син Ордоньо |
| Династія: | Астур-Леон |
| Батько: | Санчо I Товстий |
| Мати: | Тереза Ансурес |
Родина ред.
Походив з династії Астур-Леон. Син Санчо IРаміро зійшов на трон, коли йому ледь виповнилося 5 років. Спочатку опіку над ним узяла тітка Ельвіра Рамірес, а потім мати Тереса Ансурес. Вони обидві були черницями, тому для років правління Раміро III характерна особлива підтримка церкви.
Правління ред.
До повноліття король ратифікував мирний договір із кордовським халіфом аль-Хакамом і вів боротьбу із вікінгами, що вториглися в Галісію. Після завершення миру в королівстов вторглися війська візира Альманзора.
Після повноліття Раміро намагався встановити абсолютну монархію, що викликало невдоволення в Галісії та Кастилії. Крім того війська Раміро зазнали кількох поразок від маврів. Усе це разом призвело до того, що знать Галісії 982 року обрала собі іншого короля Бермудо II, сина Ордоньйо III. 984 року Бермудо відібрав трон у Раміро.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Раміро III |
- ↑ Reinhart Dozy, Histoire des Musulmans d'espagne (1932).
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |