Вікіпедія

Раймонд ван дер Гау

нідерландський футболіст

Раймонд ван дер Ґау (нід. Raimond van der Gouw нід. вимова: [ˈreːmɔnt fɑn dɛr ˈɣʌu̯],[1], нар. 24 березня 1963, Олдензал) — нідерландський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Раймонд ван дер Гау
Раймонд ван дер Гау
Раймонд ван дер Гау
Особисті дані
Народження 24 березня 1963(1963-03-24) (61 рік)
  Олдензал, Нідерланди
Громадянство  Нідерланди
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1985–1988 Нідерланди «Гоу Егед Іглз» 97 (-?)
1988–1996 Нідерланди «Вітесс» 258 (-?)
1996–2002 Англія «Манчестер Юнайтед» 37 (-29)
2002–2003 Англія «Вест Гем Юнайтед» 0 (0)
2003–2004 Нідерланди «Валвейк» 1 (-?)
2004–2007 Нідерланди «Апелдорн» 100 (-?/1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2009 Англія «Сандерленд» (ворот.)
2009–2020 Нідерланди «Вітесс» (ворот.)
2010 Нідерланди «Вітесс» (в. о.)
2020–2022 Нідерланди ПСВ (ворот.)
2023–2024 Нідерланди «Вітесс» (ворот.)
2024– Україна «Шахтар» (Донецьк) (ворот.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ґау.

Виступав у нідерландських клубах «Гоу Егед Іглз» та «Вітесс», потім — в англійському «Манчестер Юнайтед». Забив єдиний гол у своїй кар'єрі у своєму останньому матчі за клуб «Апелдорн», після чого завершив кар'єру у віці 44 років.

У 2007 році він був запрошений в тренерський штаб англійського «Сандерленда» як тренер воротарів. У червні 2009 року він покинув «Сандерленд» і повернувся у «Вітесс», де також став тренером воротарів, а також недовго був в.о. головного тренера. Надалі ще працював тренером воротарів у клубах ПСВ і «Шахтар» (Донецьк).

Ігрова кар'єра ред.

Нідерландські клуби ред.

Вихованець клубу «Гоу Егед Іглз». Пройшовши через молодіжну академію клубу, він дебютував за основний склад в матчі проти клубу «Ден Босха», який відбувся 14 вересня 1985 року і завершився перемогою «Гоу Ехед Іглз» з рахунком 2:1[2]. У дебютному сезоні «Іглз» знаходилися в нижній частині турнірної таблиці Ередивізі, а за підсумками сезону зайняв десяте місце в чемпіонаті. Проте, вже у 1987 році клуб вилетів з вищого дивізіону, а протягом наступного сезону не зміг повернутися в еліту.

У 1988 році ван дер Гау перейшов в клуб «Вітесс». В перший же сезон Раймонда в новому клубі «Вітесс» виграв Ерстедивізі і вийшов у вищий дивізіон чемпіонату Нідерландів, повернувшись туди після дев'ятирічної перерви. В сезоні 1989/90 «Вітесс» зайняв 3-е місце в Ередивизі і вперше в історії кваліфікувався у Кубок УЄФА[3]. Також клуб досяг фіналу Кубка Нідерландів[4].

У сезоні 1990/91 «Вітесс» посів 5-е місце в чемпіонаті, втративши можливість виступу в єврокубках в наступному сезоні. У розіграші Кубка УЄФА 1990/91 ван дер Гау провів чотири «сухих» матчі поспіль, а «Вітесс» досяг чвертьфіналу турніру, в якому поступився португальському «Спортінгу». У наступні сезони «Вітесс» завершував чемпіонат у першій шістці, але в єврокубках виступав невдало.

Манчестер Юнайтед ред.

Зігравши понад 350 матчів у чемпіонаті Нідерландів, ван дер Гау перейшов в англійський «Манчестер Юнайтед» за £ 500 000. Він дебютував за «Юнайтед» у матчі проти «Астон Вілли» у вересні 1996 року, відігравши цю зустріч «всуху»[5]. У 1997 році він вийшов на поле у півфінальному матчі Ліги чемпіонів проти дортмундської «Боруссії», оскільки Петер Шмейхель отримав травму буквально за кілька хвилин до початку гри. «Юнайтед» програв у цьому матчі з рахунком 1:0, але завдяки сейвам нідерландця «червоні дияволи» поступилися лише з мінімальним рахунком.

"...і я зрозумів, що Раймонд здатний керувати великими матчами... Я відчув, що такими матчами можуть бути ігри єврокубків, і що Раймонду це підійде. Він дуже швидко здійснив задумане"

Алекс Фергюсон[6]

Найвдалішим для нідерландця став сезон 1999/00. Після відходу з команди Петера Шмейхеля, що переїхав у «Бірмінгем Сіті», сер Алекс Фергюсон вирішив зробити ван дер Гау «першим номером», який виграв конкуренцію у Марка Босніча[7]. Провівши в сезоні 23 матчі, воротар разом з командою завоював чемпіонський титул в англійській Прем'єр-лізі, а також зіграв у програному Суперкубку УЄФА 1999 року, а також одну гру на клубному чемпіонат світу 2000 року[8]. Але, коли в команду прийшов чемпіон світу і Європи француз Фаб'єн Бартез, нідерландець знову зайняв місце запасного голкіпера. Трохи пізніше був підписаний і ще один голкіпер — північноірландець Рой Керролл, однак, незважаючи на це, Раймонд погодився продовжити з клубом контракт ще на рік — до кінця сезону 2001/02[9]. Попри незначну ігрову практику, Раймонд залишався одним з головних осіб у манчестерській роздягальні, граючи роль «дядька-наставника» для молодих партнерів. Всього за «Манчестер Юнайтед» воротар провів 61 матч: 37 — у чемпіонатах Англії[10], 1 матч у Кубку Англії, 9 матчів у Кубку Футбольної ліги, 13 матчів у єврокубках, а також 1 неофіційний матч.

«Вест Гем Юнайтед» ред.

Так і не зігравши у своєму останньому сезоні за «червоних дияволів» жодного матчу, Раймонд вирішив перебратися в Лондон, в «Вест Гем Юнайтед»[11], як дублер для Девіда Джеймса. Однак, також не зігравши в чемпіонаті за «молотобійців» жодної гри[12], повернувся в Нідерланди[13].

Завершення кар'єри ред.

Повернувшись на батьківщину, голкіпер підписав річний контракт з «Валвейком», але в сезоні провів лише один матч. У наступному сезоні ван дер Гау вже захищав кольори клубу «Апелдорн». За цю команду, яка стала останньою в його ігровій кар'єрі, воротар провів 100 матчів у чемпіонатах Нідерландів і в самому останньому матчі зумів відзначитися забитим м'ячем (єдиним у професійній кар'єрі), після чого завершив кар'єру футболіста у 2007 році у віці 44 років[14]. Всього у чемпіонатах Нідерландів провів 456 матчів, забив 1 гол.

Кар'єра тренера ред.

"У нього був величезний досвід. Я працював з Раймондом і знаю: він - справжній професіонал, хто працює з максимальною віддачею"

Рой Кін[15]

У 2007 році колишній партнер нідерландця у «Манчестер Юнайтед» Рой Кін, який тренував тоді «Сандерленд», запросив Раймонда на посаду тренера воротарів своєї команди[15].

Пропрацювавши на цій посаді два сезони, ван дер Гау залишив клуб і повернувся в Голландію, ставши тренером воротарів у клубі «Вітесс»[16], де працював до 2020 року. Протягом короткого часу він був тимчасовим головним тренером разом із Гансом ван Арумом після того, як Тео Боса було звільнено в 2010 році.

15 червня 2020 року він змінив Руда Геспа на посаді тренера воротарів у ПСВ. Його контракт закінчився в середині 2022 року, після чого він знову був тренером воротарів у «Вітессі».

У січні 2024 року став тренером воротарів «Шахтаря» (Донецьк)[17].

Титули і досягнення ред.

«Вітессе»: 1988–89
«Манчестер Юнайтед»: 1996-97, 1998-99, 1999-00, 2000-01
«Манчестер Юнайтед»: 1998–99
«Манчестер Юнайтед»: 1996, 1997
«Манчестер Юнайтед»: 1998–99
«Манчестер Юнайтед»: 1999

Примітки ред.

  1. ↑ Van in isolation: [vɑn].
  2. ↑ Go Ahead Eagles 2-1 FC Den Bosch (нід.). Voetbal International. Архів оригіналу за 11 квітня 2012.
  3. ↑ Historie Vitesse (нід.). B. V. Vitesse. Архів оригіналу за 8 лютого 2007.
  4. ↑ Netherlands Cup Full Results 1970-1994. Dinant Abbink (англ.). RSSSF. 18.08.1999. Архів оригіналу за 11 квітня 2012.
  5. ↑ Fox, Norman (22 вересня 1996). Yorke puts spring in Villa's autumn. The Independent. Процитовано 2 лютого 2011.
  6. ↑ Fergie loses faith with Bosnich. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 2 березня 2000. Процитовано 15 вересня 2008.
  7. ↑ Raimond Van Der Gouw Bio. ESPNsoccernet. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 15 вересня 2009.
  8. ↑ Match report:Manchester United vs South Melbourne. FIFA. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 16 вересня 2008.
  9. ↑ Van der Gouw signs new contract. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 26 липня 2001. Процитовано 15 вересня 2008.
  10. ↑ Rai Van der Gouw. Racing Post. Архів оригіналу за 26 березня 2009. Процитовано 16 вересня 2008.
  11. ↑ Van der Gouw joins West Ham. BBC Sport. British Broadcasting Corporation. 28 червня 2002. Процитовано 15 вересня 2008.
  12. ↑ Van der Gouw career stats. ESPNsoccernet. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 16 вересня 2008.
  13. ↑ Walker, Ian (3 червня 2003). Player lay-offs no cause for alarm. London: The Independent. Процитовано 18 вересня 2008.
  14. ↑ Jaaroverzicht AGOVV Apeldoorn 2007 (Dutch) . AGOVV Apeldoorn. 3 січня 2008. Архів оригіналу за 7 січня 2008. Процитовано 16 вересня 2008.
  15. ↑ а б Cats unveil Van der Gouw. Sunderland Echo. 19 липня 2007. Процитовано 15 вересня 2008.
  16. ↑ Van der Gouw keert terug bij Vitesse [Van der Gouw returns to Vitesse] (Dutch) . VoetbalPrimeur. 15 червня 2009. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 27 червня 2009.
  17. ↑ Андріюк, Богдан. ✌️«Шахтар» представив двох нових тренерів у штабі Марино Пушича. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 15 січня 2024.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Раймонд_ван_дер_Гау&oldid=41765456