Гекончик пискливий
| Гекончик пискливий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Alsophylax pipiens Pallas, 1825 | ||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Гекончик пискливий[1] (Alsophylax pipiens) — вид роду гекончиків з підродини Справжні гекони.
Опис ред.
Загальна довжина сягає 8—9 см. Відрізняється сіруватим або жовтуватим забарвленням тулуба, зазвичай з 5 темно-коричневими поперечними смугами на спині й такого ж кольору смужками на хвості і зовнішній стороні лап. Тіло його покрите зернистою лускою, перемішаної з дрібними округлими або слаборебристими горбиками.
Спосіб життя ред.
Полюбляють пустелі та напівпустелі. Живуть гекончики на схилах обривів, в саксаульниках, на кам'янистому і глинистому, нерідко майже позбавленої рослинності, ґрунті і рідше на закріплених пісках. Активні вони переважно вночі, але у похмуру та теплу погоду нерідко зустрічаються і вдень. Харчуються комахами, різними безхребетними, на які полюють як на землі, так і на гілках невеликих чагарників.
Це яйцекладні ящірки. Парування відбувається в кінці квітня — на початку травня. Одноразово самиця відкладає 1, рідко 2 яйця, але виробляє, мабуть, кілька кладок за сезон.
Розповсюдження ред.
Зазвичай мешкає в Астраханській області (Росія), Казахстані (на півдні), Узбекистані, у західній частині Китаю та Монголії.
Примітки ред.
- ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 162.
Джерела ред.
- N.B. Ananjeva et al. (2006) The Reptiles of Northern Eurasia, Pensoft Publishers, ISBN 954-642-269-X
- Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.