Вікіпедія

Палац культури імені Івана Котлова (Кременчук)

Палац культури і творчості, клуб імені Івана Федоровича Котлова — палац культури у Кременчуці. Будівля є пам'яткою архітектури[2].

Палац культури і творчості
Файл:Палац культури і творчості 01.JPG
Взимку (січень 2012)
49°02′00″ пн. ш. 33°26′02″ сх. д. / 49.0335000000277716481° пн. ш. 33.43400000002777261° сх. д. / 49.0335000000277716481; 33.43400000002777261Координати: 49°02′00″ пн. ш. 33°26′02″ сх. д. / 49.0335000000277716481° пн. ш. 33.43400000002777261° сх. д. / 49.0335000000277716481; 33.43400000002777261
Країна Україна Україна
Розташування Кременчук
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Архітектор Ф. Мазуленко[1]
Дата початку спорудження 1925
Дата закінчення спорудження 1 травня 1927[2]
Відкриття 1 травня 1927[1][3]
Стиль Український архітектурний модерн з елементами української народної архітектури[2]
Поверхів 2
Власник Місто[1]
Адреса Вул. Академіка Герасимовича, 1[4][5]
Палац культури і творчості. Карта розташування: Україна
Палац культури і творчості
Палац культури і творчості
Палац культури і творчості (Україна)
Мапа
CMNS: Палац культури і творчості у Вікісховищі

Розташування ред.

Палац розташований на правому березі Дніпра, у місцевості Крюків. Адреса — вул. Приходька, 100. Поруч з будівлею знаходиться парк[1].

Опис ред.

Автор проєкту — уродженець Кременчука Ф. Мазуленко. Палац збудовано в стилі українського модерну з використанням елементів української народної архітектури. Всередині клубу є фоє, вестибюль, зал для глядачів на 800 місць з амфітеатром, балконом і клубної, де розташовувалися кімнати для гурткової роботи та бібліотека на 8 тис. томів з читальним залом. Стіни і стелі клубу розписані в національному українському стилі.[3]

Клуб названо на честь кременчуцького комуніста-революціонера Івана Федоровича Котлова (1874 — 1919 рр.), який у 1900 — 1916 рр. працював малярем у Крюківських вагоноремонтних майстернях.

Колектив ред.

Членами колективів художньої самодіяльності клубу імені І.  Ф. Котлова в різні часи були: Д. О. Дударєв – український радянський актор і режисер, народний артист УРСР; К. Капатський – заслужений артист УРСР; Л. М. Морозов  – випускник Московської консерваторії, заслужений артист РРСФР, соліст Ленінградського театру опери і балету імені С. Кірова; В. В. Женченко – заслужений артист України, соліст Київської державної філармонії та інші.

Історія ред.

Прийняли рішення зводити новий клуб у колишньому саду священика Архангельського між вулицями К. Лібкнехта і Поселянскою.[3] Палац було побудовано в 1925—1927 роках за рішенням робітників Крюківських вагоноремонтних майстерень. Відкриття відбулось 1 травня 1927 До Другої світової війни в клубі працювала бібліотека.[3]

Тут розміщувався один з перших робітничих клубів в Україні.

У 1940 р. клуб імені Котлова - отримав звання «Опорний клуб Полтавської області».

На початку Другої світової війни в будинку клубу розташувалися евакогоспіталі

В листопаді 1944 р. відновили роботу перші гуртки.

У 1946 р. у клубі розмістився радіовузол, для якого завком профспілки вагонобудівників придбав апаратуру.

У 1945–1947 рр. у клубі розташувався Крюківський машинобудівний технікум

У 1947 р., у зв’язку з неврожаєм та голодом, у клубі влаштовується нічний санаторій.  

В 1957 р. проводиться капітальний ремонт клубу, під час якого було знято український національний орнамент із стін і стелі.

У 1974 р. за проектом архітектора А. Д. Вишинського здійснюється реконструкція будівлі

У 2017 році  Палац культури імені І. Ф. Котлова отримав назву Палац культури і творчості.  


Культурне значення ред.

Будівля палацу є історичною та культурною пам'яткою унікальної архітектури. Його статус регламентує Постанова Кабміну від 3 вересня 2009 року «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»[1].

Станом на 2005 рік у палаці діяли такі гуртки для дітей[6]:

  • Народний ансамбль бального танцю «Астра».
  • Дитячий ансамбль народного танцю «Цвіт калини».
  • Дитячий ансамбль естрадного танцю.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д Культура не продається?[недоступне посилання]
  2. ↑ а б в Пам'ятки історії та культури Кременчука[недоступне посилання з червня 2019]
  3. ↑ а б в г Клуб им. Котлова в Крюкове(рос.)
  4. ↑ Офіційний сайт кременчуцької міської ради. Заклади культури. Архів оригіналу за 23 листопада 2011. Процитовано 17 вересня 2011.
  5. ↑ Пам'ятки архітектури місцевого значення. Полтавська область. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 17 вересня 2011.
  6. ↑ «Чим би дитя не тішилось…», аби без діла не вешталось[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела ред.

  1. А.Н.Лушакова, Л.И.Евселевский. Улицами старого Кременчуга. Вид-во «Кременчук», 2001.

2.     Бандурко Марія, Гольчинська Карина. Конкурсні роботи «Палац культури ім.. Котлова» літературно-краєзнавчого конкурсу «Дізнайся про Кременчук: будівлі  мого міста» (рукописи). 2014.

3.     Директору дворца культуры имени Котлова присвоили звание Заслуженный работник культуры Украины 30.09.2010: http://www.telegraf.in.ua/culture/12106-zasluzhil_12106.html

4.     Будинок культури ім. І.Ф.Котлова https://www.kvsz.com/index.php/ua/personal/budinok-kulturi 

5.     Наказ Міністерства культури, молоді та спорту України від 25.02.2020 № 1062

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Палац_культури_імені_Івана_Котлова_(Кременчук)&oldid=40087767