Оленич-Гнененко Олександр Павлович
Оленич-Гнененко Олександр Павлович (1893, Кегичівка — 1963) — російськомовний поет, письменник, перекладач.
| Оленич-Гнененко Олександр Павлович | |
|---|---|
| Народився |
30 серпня 1893[1] Кегичівка, Полтавська округа, СРСР |
| Помер |
13 березня 1963[1] (69 років) Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | перекладач, поет |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Знання мов | російська[1] і англійська[1] |
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
   |
Життєпис ред.
Олександр Оленич-Гнененко народився у Кегичівці. Його сім'я відзначалася схильністю до літератури — його батько Павло Оленич-Гнененко писав до харківської преси критичні нариси та літературні оповідання, дядько Петро Оленич-Гнененко писав українською та російською мовами.
Вищу освіту Олександр Оленич-Гнененко здобув екстерном у Харківському університеті, під час Громадянської війни у Росії пристав до «червоних», опинився у Західному Сибіру, де почав писати. Невдовзі переїхав до Ростова-на-Дону, де прожив більшу частину життя та помер.
Творчість ред.
Олександр Оленич-Гнененко писав вірші та прозу, проте найбільшу відомість здобув як перекладач. Особливо відомий його переклад Люіса Керола (витримав три перевидання). Оленич-Гнененко також перекладав з української мови, зокрема Тараса Шевченка.
Посилання ред.
- Век перевода [1]