Олександро-Невська каплиця в Таллінні
Олександро-Невська каплиця в Таллінні (Ревелі) — колишня кам'яна каплиця в ім'я св. благовірного великого князя Олександра Невського була урочисто освячена 14 листопада 1888 р. настоятелем Преображенського собору, Естляндським благочинним протоієреєм Симеоном Поповим у співслужінні ревельського духовенства.
| Олександро-Невська каплиця в Таллінні | |
|---|---|
 | |
| 59°26′12″ пн. ш. 24°45′12″ сх. д. / 59.43679000002777713° пн. ш. 24.75361000002777701° сх. д.Координати: 59°26′12″ пн. ш. 24°45′12″ сх. д. / 59.43679000002777713° пн. ш. 24.75361000002777701° сх. д. | |
| Тип споруди | каплиця |
| Розташування |
 Естонія, Таллінн[d] |
| Належність | православ'я |
| Епонім | Олександр Невський |
  Олександро-Невська каплиця в Таллінні (Естонія) | |
 | |
Каплиця була побудована на російському ринку (нині площа Виру) в строго-візантійському стилі, з кулястим позолоченим куполом і хрестом, облицьована доломітом, обнесена чавунною решіткою. На її східній стіні знаходилася ікона Миколи Чудотворця. Відрізнялася великою витонченістю, і була зразковим твором архітектури. План склав місцевий архітектор Німан, він же безкорисливо керував роботами при її будівництві.
Всередині каплиці скульптором Котієвським була встановлена велика мармурова чаша (ваза) з водопровідним краном для здійснення в ній водосвяття, яка була з'єднана підземними водопровідними трубками з 4 зовнішніми вазами, також з кранами для почерпанія з них освяченої води. Вчинення тут головного міського урочистого освячення води в призначені для того в православній церкві дні становило одну з головних цілей будівництва цієї каплиці.
Споруджена вона була на добровільні пожертвування. Витрати на будівництво доходили до 11000 рублів.[1]
Знесення ред.
Олександро-Невська каплиця була приписана до Микільської церкви. Знесли каплицю в 1922 році під приводом того, що вона «заважає руху трамваїв».[2]
Примітки ред.
- ↑ Історико-статистичний опис церков і приходів Ризької єпархії. Випуск 2, частина 3, стор 419. Рига, 1898 рік.
- ↑ АРХІ-ОКО. Місто крізь роки ... Прогулянка № 1. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 14 липня 2011.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |