Міньцзян
Міньцзян, або річка Мінь (кит.: 岷江; піньїнь: Mínjiāng) — річка завдовжки 735 км у центральній частині провінції Сичуань у Китаї. Є найповноводнішою притокою річки Янцзи, в яку впадає біля міста Їбінь. У Китаї традиційно приймалася за основне русло верхньої Янцзи до того, як детально було досліджено її витоки.[1]
| Міньцзян | |
|---|---|
 | |
| 28°46′14″ пн. ш. 104°37′56″ сх. д. / 28.77055555558377975° пн. ш. 104.63222222224777624° сх. д. | |
| Витік | |
| Гирло | Янцзи |
| • координати | 28°46′14″ пн. ш. 104°37′56″ сх. д. / 28.77055555558377975° пн. ш. 104.63222222224777624° сх. д. |
| Басейн | Басейн Янцзи |
| Країни: |
 КНР |
| Регіон | Сичуань |
| Довжина | 735 км |
| Площа басейну: | 134 000 км² |
| Притоки: | Дадухе, Jin Riverd, Caopo Riverd і Danan Riverd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Географія ред.
Міньцзян тече загалом у південному напрямку. Починається в північно-центральній частині Сичуаню, де її басейн обмежений горами Цюнлай на заході та горами Мінь на сході. Річка проходить через гори Лунмень і входить у рівнини Сичуанської западини поблизу Дуцзяньяна. У цьому районі розташована давня зрошувальна система та сучасна дамба Зіпінпу. Гігантська статуя Будди у Лешань вбудована у кам'яні береги річки Міньцзян.
Назви ред.
Деякі західні автори XIX століття використовували назву Блакитна річка як «розмовну назву» Міньцзяну, за колишньою місцевою китайською назвою Ціншуй (清水, літ. «Чиста вода»),[2] і переконанням, що Міньцзян складає основну течію Янцзи, яка сама була відома європейцям як «Блакитна річка».[3]
Дика природа ред.
Дослідження біолога Ден Цісян показало, що сьогодні можна знайти лише 16 із 40 видів риб, зафіксованих у 1950-х роках. Сичуанського тайменя, який знаходиться під охороною, не спостерігали на жодній ділянці річки в повіті Веньчуань протягом цілого десятиліття.[4]
Історія ред.
Система управління водними ресурсами, розташована вздовж річки Міньцзян, є найстарішою збереженою до наших днів. Побудована інженером-гідротехніком Лі Бін, вона допомогла значно розширити потужність держави Цинь і викликала бум населення на рівнині Ченду. Її було побудовано приблизно 2300 років тому. Першим західним академіком, який досліджував її історію, був Джозеф Нідем. Система стала відомою як Іригаційна система Дуцзян'янь.
Греблі ред.
Міньцзян розробляється в значній мірі, головним чином для гідроелектростанцій. Станом на березень 2014 року загалом було 27 гребель, які збудовані, будуються або плануються.[5][6]
Примітки ред.
- ↑ Fan Chengda. James M. Hargett (trans.) Riding the River Home: A Complete and Annotated Translation of Fan Chengda's (1126—1193) Travel Diary Record of a Boat Trip to Wu, p. 77 [Архівовано 20 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Chinese Univ. of Hong Kong (Hong Kong), 2008. Accessed 15 August 2013.
- ↑ Davenport, Arthur (1877), Report upon the trading capabilities of the country traversed by the Yunnan Mission, Harrison and Sons, с. 10—11, архів оригіналу за 29 квітня 2016, процитовано 7 лютого 2021
- ↑ E.g., Moll, Herman. «The Empire of China and island of Japan, agreeable to modern history. [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]» Bowles & Bowles (London), 1736. Accessed 13 August 2013.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 7 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Dong, Luan. INTERACTIVE: Mapping China’s "Dam Rush". Wilson Center. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 15 червня 2014.
- ↑ The Last Report on China's Rivers. China's Rivers Report. March 2014. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 15 червня 2014.