Маґура-Лімнянська
Ма́ґура-Лімня́нська — гірська вершина в Карпатах, у Верхньодністровських Бескидах. Розташована в межах Самбірського району Львівської області, між селами Грозьово і Лопушанка.
| Маґура-Лімнянська | ||||
 | ||||
|
49°18′02″ пн. ш. 22°47′07″ сх. д. / 49.30056° пн. ш. 22.785306° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Львівська область, Турківський район, Старосамбірський район (частково) | |||
| Система | Верхньодністровські Бескиди (Українські Карпати) | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 1022 м | |||
| Перше сходження | Невідомо | |||
  Маґура-Лімнянська Маґура-Лімнянська (Україна) | ||||
 Маґура-Лімнянська Маґура-Лімнянська (Львівська область) | ||||
 | ||||
Висота 1022 м. Верхня частина схилів гори вкрита хвойними, переважно ялицевими та смереково-ялицевими лісами, подекуди — вторинні луки.
У радянський час на вершині Маґури встановили пам'ятник на братській могилі червоноармійців, котрі загинули тут під час Другої світової війни в серпні 1944 року. Пам'ятник знесений у 2023 року у рамках процесу декомунізації.
На Маґурі точилися бої під час Першої світової війни.
В часі Другої світової війни за цю гору, як стратегічний пункт в Карпатах, точилися бої між радянськими військами, які безуспішно пробували взяти її штурмом, та німецькими і угорськими частинами. Зрештою прорив з флангів змусив німецькі й угорські війська залишити гору і відійти далі в Карпати.
Місцеві жителі розповідають переказ, як за одну ніч внаслідок бою за гору загинуло близько 900 солдат.
В радянський час замовчувалася історія про бої за цю гору між радянською армією та українськими повстанцями, які всю гору вкрили криївками.
Збереглися свідчення місцевих жителів та учасників тих подій, записані уродженцем Мшанця, малолітнім в'язнем більшовицьких концтаборів Левком Паращаком у книзі «З покоління незламних»[1].
На Великодні свята 1947 року на г. Маґура командир тактичного відтинку ТВ-24 «Маківка» групи УПА-Захід Степан Стебельський на псевдо «Хрін» злучився з командиром сотні «Ударники-3» Василем Шишканинцем на псевдо «Бір» і куренем рейдували по Бескидах.[2]
У 2023 році ця гора ввійшла до мережі історико-туристичних маршрутів «БойкоМандри», яка створюється за підтримки УКФ та Стрілківської територіальної громади.[3][4] [5][6][7]
Примітки ред.
- ↑ Паращак, Левко (6 жовтня 2023). З покоління незламних (PDF).
- ↑ https://shron2.chtyvo.org.ua/Litopys_UPA/Tom_30_Stebelskyi_S_Konopadskyi_O_Kriz_smikh_zaliza_Khroniky.pdf? С. 394
- ↑ Гром, Наталія. БойкоМандри: туристичні маршрути Стрілківської громади.
- ↑ Strilky Territorial Community. Cities for Cities (en-GB) . Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ IgnBor (24 вересня 2023). У Стрілківській громаді проєкт «БойкоМандри» поєднається із сусідами-поляками. Leopolis.news (англ.). Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ ❗️Новий туристичний проєкт «БойкоМандри» – актуальний, як ніколи ❗️ «БойкоМандри» – це три піші та веломаршрути, що пролягають через гори мальовничої... | By Бойківщина | Facebook (укр.), процитовано 14 листопада 2023
- ↑ БойкоМандри. boykomandry.com. Процитовано 15 листопада 2023.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маґура-Лімнянська |
Джерела ред.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Левко Паращак. З покоління незламних. - Львів, ТзОВ "Видавнича фірма «Афіша»", 2011. - 161 с. - ISBN 978-966-325-162-2.