Марія Оссовська (уроджена Maria Jadwiga Niedźwiecka; 16 січня 1896 року, Варшава — 13 серпня 1974 року, там само) — польська вчена, філософ і соціолог, фахівець із теорії та історії етики. Була ученицею відомих представників Львівсько-Варшавської школи В. Татаркевича, Яна Лукасевича і Тадеуша Котарбінського.

Марія Оссовська
пол. Maria Ossowska
Народилася 16 січня 1896(1896-01-16)[1]
Варшава, Російська імперія[1]
Померла 13 серпня 1974(1974-08-13)[1][2][…] (78 років)
Варшава, Польська Народна Республіка[1]
Поховання Військові Повонзки
Країна  Республіка Польща
Діяльність філософиня, соціолог
Галузь філософія
Alma mater Варшавський університет
Науковий ступінь докторський ступінь, доктор габілітований[4] і професор[d]
Вчителі Тадеуш Котарбінський і Ян Лукашевич
Знання мов польська[2][5]
Заклад Варшавський університет
У шлюбі з Stanisław Ossowskid

Біографія ред.

Закінчила філософський факультет Варшавського університету в 1925 році, захистивши дипломну роботу про Бертана Рассела, в 1932 році отримала ступінь доктора філософії за дослідження в галузі семантики. Під час Другої світової війни брала участь у русі Опору, викладала на нелегальних філософських курсах.

У 1945—1948 роках була професоркою в Університеті Лодзі (де серед її студентів був Лешек Колаковський), потім у Варшавському університеті. У 1952—1956 роках не викладала, оскільки курс соціології був виключений з польських університетів як «буржуазна» дисципліна. З 1952 до 1962 року вона керувала Інститутом історії й теорії етики, які входили до Інституту філософії й соціології Польської академії наук. У 1972 році була нагороджена національною премією.

Була одружена з соціологом Станіславом Оссовським.

Бібліографія ред.

  • 1925 (як Maria Niedźwiecka): Ontologia Bertranda Russell. Warszawa.
  • 1946: Wzór obywatela w ustroju demokratycznym. Warszawa: Zarząd Główny Towarzystwa Uniwersytetu Robotniczego.
  • 1947: Podstawy nauki o moralności. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
  • 1949: Motywy postępowania: Z zagadnień moralności. Warszawa: Książka i Wiedza. 3rd edition 2002. ISBN 83-05-13245-5
  • 1956: Moralność mieszczańska. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich. ISBN 83-04-01877-2
    (English translation 1986: Bourgeois morality. London/New York: Routledge & Kegan Paul. ISBN 0-7100-9782-4
  • 1957: O pewnych przemianach etyki walki. Warszawa: Niezależna Oficyna Wydawnicza (самвидав)
  • 1963: Socjologia moralności: zarys zagadnień. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. ISBN 83-01-14009-7
    English translation 1971: Social determinants of moral ideas. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1971 edition London/New York: Routledge & Kegan Paul. ISBN 0-7100-7013-6
  • 1966: Myśl moralna Oświecenia angielskiego. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
  • 1970: Normy moralne: próba systematyzacji. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. ISBN 83-01-13278-7
    English translation 1980: Moral norms: a tentative systematization. Warszawa: Polish Scientific Publ. ISBN 83-01-01297-8
  • 1973: Ethos rycerski i jego odmiany. Warsaw, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, ISBN 83-01-13277-9.
  • 1983: O człowieku, moralności i nauce: miscellanea. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. ISBN 83-01-00801-6
  • 1992: Wzór demokraty: cnoty i wartości. Lublin: Daimonion. ISBN 83-900135-3-3
  • 2002: Intymny portret uczonych: korespondencja Marii i Stanisława Ossowskich. ed. by Elżbieta Neyman. Warszawa: Wydawnictwo «Sic!». ISBN 83-88807-13-7

Примітки ред.

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #11896108X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Dadej I. Habilitacja – bariera czy kariera? — 2022. — С. 73. — ISBN 978-83-67245-03-6, 978-83-65880-79-6
  5. CONOR.Sl