Ліпіцанер

Ліпіцанер
	Сучасний Ліпіцанер
Країна	( Австрія, Словенія) Виведений Габсбургами від арабських, берберських, іспанських та неаполітанських коней. Сьогодні, пов'язаних з народами Австрії, Угорщини, Словенії та Хорватії. (16 століття)
Ріст	148-162 см
Маса	від 450 до 550 кг.

Ліпіцанер (словен. Lipicanec, італ. Lipizzano, нім. Lipizzaner) — компактний, мускулистий кінь, як правило, пов'язаний з Іспанською школою верхової їзди. Порода сходить до 16 століття, коли вона була розроблена за підтримки династії Габсбургів. Порода отримала свою назву від одного з найбільш ранніх конезаводів, розташованих у селі Липиця, Словенія. Найбільш ранні попередники ліпіцанерів виникли у 7 столітті, коли берберські коні були введені в Іспанію маврами. В результаті були виведені Андалузькі коні та інші іберійські кінні породи.

Морфологія ред.

Більшість ліпіцанерів висотою від 147 до 157 см. Тим не менш, коні, які знаходяться ближче до оригінальних порід вказаних вище, наближаються до 165 см. Ліпіцанери мають довгу голову з прямим або злегка опуклим профілем. Щелепа глибока, вуха невеликі, очі великі й виразні, ніздрі розкльошені. Шия міцна, але опукла і холка низька, м'язиста і широка. Це є бароковий тип коней, з широкими, глибокими грудьми, широким крупом і м'язистими плечами. Хвіст тримається високо і добре постановлений. Ноги м'язисті та сильні, з широкими суглобами і чітко визначеними сухожиллями. Ступні, як правило, невеликі, але жорсткі.

Ліпіцанери, як правило, сягають зрілості повільно, але вони живуть і діють довше, ніж багато інших порід і добре виконують складні вправи верхової їзди в свої 20 чи 30 років.

Більшість ліпіцанерів сірі. Як і всі сірі коні, вони мають чорну шкіру, темні очі, і, у дорослому віці, біле волосся хутра. Але в невеликій популяції породи, коли колір був навмисно обраний як бажана функція зовнішній вигляд може бути білим, сіро-чорним, коричнювато-сірим.