Відкрити головне меню
Коні

Гіпологія (грец. "ὁ ἵππος" - кінь і "ὁ λόγος" - слово, наука) — наука про коней. Вивчає походження, анатомію, фізіологію, генетику, біологію розмноження, породоутворення, захворювання, годівлю та тренування коней. Гіпологія також вивчає історію культури верхової їзди і використання коней людьми.

ІсторіяРедагувати

Так як коні вже давно використовуються як свійські тварини, вони мають велике значення для багатьох людей та зумовили існування археологічних знахідок і давніх письмових згадок про конярство, коней, освіту і навчання коня та вершника:

  • Існує велика і зростаюча кількість археологічних доказів на користь гіпотези, що коні були вперше одомашнені в степах України, приблизно 4000-3500 до нашої ери. Розкопки вказують на Деріївку, як місцевість де вперше в історії людства був приручений кінь.[1][2][3]
  • Найбільш рання письмова згадка яка зберіглась була написана конюхом Kikkuli в Мітанні в 14-му столітті до нашої ери. Ця робота описує підготовку і догляд за екіпажними (возовими) конями. Переклад технічних термінів залишається спірним.
  • Із середнього ассирійського періоду є тексти про тренування коней. Перша значна робота по кінному спорту була написана Ксенофонтом в 4-му столітті до нашої ери, де він описав верхову їзду. Ця робота досі є актуальною.

У значних школах верхової їзди епохи Ренесансу малось поглиблене вивчення конярства і кінської медицини для практичного навчання верховій їзді (Див. Класичне мистецтво верхової їзди). Так наприклад Ecole de cavalry (1733), написана Ґверинієромом докладно описує питання постави, догляду, годування і кінської медицини.

В кінці 18-го століття кінська медицина в універсітетах Європи викладалась як частина дисципліни ветеринарної медицини і сьогодні також займає важливе місце. Трохи пізніше з'явилися, часто у зв'язку з ветеринарними інститутами, перші школи кування. В гіпології аналогом вислову про собак, також з'явився вислів про те що кінь є «один з найкращих друзів людини».

ТематикаРедагувати

Сьогодні гіпологія також охоплює історію видів тварин родини коневих, породи свійських коней (включаючи археологію, генний аналіз), конячу комплекцію (наприклад, рентгенологічні дослідження), і їх природну поведінку (польові дослідження), завжди з метою отримати важливу інформацію для практичного розуміння домашнього коня, його комплекції, медичних проблем або поведінку та проблеми під час їзди, оптимальну поставу людини (вершника). Історія культури їзди і використання коней людьми та історично-культурні відносини між людиною і конем також описуються і аналізуються.

ОсвітаРедагувати

Кіньська наука є програмою бакалавра у Віденському університеті ветеринарної медицини (з 2003)[4] та у Швейцарському коледжі сільського господарства (з 2007)[5] Програми з науковими ступенями конярства (Equine Science) також є у Нідерландах та Великій Британії.[6][7] Геттінгенський університет пропонує кінську науку з 2006 року як програму магістратури.[8]

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Matossian, Shaping World History, ст. 43
  2. What We Theorize – When and Where Did Domestication Occur. International Museum of the Horse. Архів оригіналу за 2010-12-17. Процитовано 2010-12-12. 
  3. Horsey-aeology, Binary Black Holes, Tracking Red Tides, Fish Re-evolution, Walk Like a Man, Fact or Fiction. Quirks and Quarks Podcast with Bob Macdonald (CBC Radio). 2009-03-07. Процитовано 2010-09-18. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червень 2008. Процитовано 4 липень 2011. 
  5. http://www.shl.bfh.ch/index.php?id=346[недоступне посилання з квітень 2019]
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 листопад 2009. Процитовано 4 липень 2011. 
  7. http://www.gla.ac.uk/external/EBF/courses.html
  8. http://www.uni-goettingen.de/de/sh/86646.html