Лупій Ярослав Васильович
Лупій Ярослав Васильович (нар. 2 червня 1946, с. Нова Кам'янка) — радянський та український кінорежисер та сценарист. Лауреат Республіканської премії ЦК ЛКСМ України ім. М. Островського (1979). Народний артист України (2004)[1], кавалер ордена «За заслуги» III ступеня[2].
| Лупій Ярослав Васильович | |
|---|---|
| Дата народження | 2 червня 1946 (77 років) |
| Місце народження | Нова Кам'янка, Жовківський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР → Україна |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Член у | НСКУ |
| IMDb | ID 0526941 |
| Нагороди та премії | |
|
   | |
Життєпис ред.
Народився 2 червня 1946 року в селі Нова Кам'янка Жовківського району Львівської області (нині Львівський район) у селянській родині, яку за участь у визвольних змаганнях було заслано в Сибір. Молодший брат письменника Олеся Лупія та першого директора Львівського історико-культурного музею-заповідника «Личаківський цвинтар» Григорія Лупія. Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1971).
З 1971 року — режисер Одеської кіностудії художніх фільмів. Очолює студію «Благовість». Член Національної спілки кінематографістів України.
Фільмографія ред.
- «Любі мої» (1975, Головний приз «Робітничої газети» та Диплом III Республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані», Жданов)
- «В степу під Одесою» (1976, т/ф)
- «Ми разом, мамо» (1976, т/ф)
- «Хліб дитинства мого» (1977. Республіканська премія ЦК ЛКСМ України ім. М. Островського, 1979; Приз і диплом журі XI Всесоюзного кінофестивалю, Єреван, 1978)
- «Багряні береги» (1979)
- «Сто радощів, або Книга великих відкриттів» (1981. Приз ЦК ЛКСМУ Естонії XV Всесоюзного кінофестивалю, Таллінн, 1982)
- «І повториться все...» (1984)
- «Данило — князь Галицький» (1987, співавт. сцен.)
- «Поза межами болю» (1989, т/ф, співавт. сцен., за мотивами однойменної повісті О. Турянського)
- «Люди з номерами» (1991)
- «Секретний ешелон» (1993)
- «Партитура на могильному камені» (1995)
- «На полі крові. Aceldama» (2001, Приз "За зображальне рішення кінофестивалю «Бригантина», Бердянськ, 2002)
- «Секонд-хенд» (2004)
Примітки ред.
- ↑ Про нагородження з нагоди Дня українського кіно. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 жовтня 2023.
- ↑ Указ президента України № 868/2019. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
Джерела ред.
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.97;
- Митці України. К., 1992. — С.371;
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.378;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.799;
- Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.279.
- Костроменко В. В. Лупій Ярослав Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання ред.
- Фільмографія (kino-teatr.ru) [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)