Ламброс Кацоніс
Ламброс Кацоніс (Ламбро Качионі, грец. Λάμπρος Κατσώνης; 1752, Лівадія, Центральна Греція — 1805) — грек на російській військовій службі, ініціатор створення і безстрашний командир російської «каперської» флотилії на Середземномор'ї, яка тривалий час тероризувала морські комунікації Османської імперії під час російський-турецької війни 1787—1791 років, діяч грецького національно-визвольного руху.
| Ламброс Кацоніс | |
|---|---|
| грец. Λάμπρος Κατσώνης | |
 | |
| Народження |
1752 Лівадія (Центральна Греція) |
| Смерть |
1804 Москва, Російська імперія |
| Країна |
 Російська імперія |
| Звання | полковник |
| Командування |
Добровольча грецька флотилія Балаклавський грецький батальйон |
| Автограф |
 |
| Нагороди |
 |
 Ламброс Кацоніс у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився в місті Лівадія (Центральна Греція) в 1752 році. Вже у віці 16 років як доброволець брав (у 1770—1774 роках) участь в російський-турецькій війні 1768—1774. Після закінчення війни служив офіцером в Грецькому піхотному полку в Росії.
«Морська війна» Кацоніса ред.
Під час російський-турецької війни 1787‒1792 командував добровольчою грецькою флотилією, створеною 1788 року в Трієсті. Під його проводом в Середземномор'ї здійснені численні напади на турецькі судна. Вже влітку 1788 року 9 суден Кацоніса дезорганізували турецьке судноплавство в регіоні.
Компанії 1789—1790 років Ламброс Кацоніс провів не менш успішно, про що свідчать послідовно присвоєні йому звання — 1790 року отримав чин полковника російської армії. В квітні 1789 року ескадра Кацоніса здобула перемогу поблизу Албанії над дулцинською флотилією, бомбардувала порт Дуррес, в червні того самого року провела переможні бої між островами Сірос та Міконос і таким чином забезпечила собі панівне положення в Егейському морі. В квітні 1790 року Кацоніс здобув кілька перемог між Евбеєю та Андросом над турецько-алжирською ескадрою.
Перемоги флотилії Кацоніса викликали в Греції підйом визвольного руху проти турецького гніту. Однак 29 грудня 1791 року Росія і Туреччина уклали Ясський мирний договір, він зруйнував обіцянку Росії допомогти Греції у визвольній війні. Грецькі патріоти вирішили самотужки продовжувати «морську війну» проти Порти під проводом Кацоніса, але 5 червня 1792 року він поступивс в битві проти турецького флоту, підтриманого французькими кораблями. Турецько-французька ескадра вела операції проти Порто-Кайо (база Кацоніса в Мані на мисі Матапан). Одночасно семитисячний корпус бея Мані Дзанетоса Грігоракіса розгорнув боротьбу із грецькими повстанцями на суходолі. Кацоніс був вимушений відступити.
Останні роки ред.
1794 року він повернувся до Росії, командував Балаклавським грецьким батальйоном. Ламбросом Кацонісом заснував в Криму маєток, який назвав на честь рідного міста Лівадія, що в Беотії (Греція) — Лівадійським. Поблизу маєтку в подальшому виросло селище Лівадія. На території маєтку Кацоніс був похований після смерті в 1804 році[1]. Також в Лівадії встановлено погруддя героя[2].
Помер Ламброс Кацоніс 1804 року (за іншими даними 1805 або 1806 року) в Криму. Національно-визвольну боротьбу в Греції після нього продовжив Рігас Фереос.
Примітки ред.
- ↑ new-sebastopol.com(рос.)
- ↑ www.windmillstravel.com [Архівовано 20 січня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання ред.
- www.greek.ru(рос.)
- dic.academic.ru [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)