Ковальський Василь Дем`янович
Васил́ь Даміа́нович Кова́льський (13 січня 1826, Броди — 18 березня 1911, Відень) — руський (український) громадський і політичний діяч, письменник, перекладач, автор дитячих книжок, юрист. Посол до австрійського парламенту у 1873—1897 роках. Москвофіл.
| Ковальський Василь Даміанович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
13 січня 1826 Броди | |||
| Помер |
18 березня 1911 (85 років) Відень, Австро-Угорщина | |||
| Поховання | Віденський центральний цвинтар | |||
| Країна |
 Австрійська імперія Австро-Угорщина | |||
| Діяльність | юрист, депутат, письменник, перекладач | |||
| Alma mater | Віденський університет і Львівський університет | |||
| Науковий ступінь | доктор | |||
| Мова творів | язичіє | |||
| Членство | Товариство імені Михайла Качковського | |||
| Нагороди |
| |||
|
| ||||
 Ковальський Василь Дем`янович у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Народився в сім'ї возного магістрату Бродів[1].
Закінчив початкову школу у Бродах. Навчався Бережанській і Станіславській гімназіях[2], у Львівській, Віденській (1844—1848 роки), знову Львівській (1849—1850 роки, з перервою у зв'язку з революцією) духовній семінаріях[1], по тому — на богословському факультеті Львівського університету.
Одружився в 1851 р. з Юлією Куземською (3 доньки, 2 сини), тесть — Михайло (Куземський)[3]. Удруге одружився в 1870 р. з Оленою Герасимович (4 сини, 1 донька).
Брав участь у Слов'янському з'їзді у Празі і Соборі руських учених (1848 року[1]). Служив в австрійських урядових установах, займався юриспруденцією. 1850 року запрошений до редакції віденського «Вісника законів державних», з 1851 року його редактор. Навчався на правничому факультеті Віденського університету, після цього почав кар'єру судді. З 1858 року радник окружного суду в Перемишлі, згодом керівник Перемишльського повітового суду, лідер Перемишльської руської громади. З 1867 року радник суду у Львові, з 1872 року радник Крайового суду.
Переклав руською мовою торговельний, кримінальний кодекси, запрошувався до складу екзаменаційної комісії Львівського університету. В 1880—1898 роках радник Верховного судового і касаційного трибуналу у Відні, з 1883 року радник двору, з 1898 року — президент Сенату Верховного судового трибуналу у Відні (найвища судова інстанція Австро-Угорщини).
Громадська діяльність ред.
Москвофіл.[4] Доктор.[5] Його обирали послом до:
- Галицького крайового сейму
- 1867—1869 роки — від IV курії, округ № 15 Перемишль — Нижанковичі, входив до «Руського клубу»[6].
- 1870–1876, 1877—1882 роки — від IV курії, округ № 36 Миколаїв — Журавне[7] З приводу відмови польської більшости не затверджувати мандат Йосифа Яюса зауважив, що тоді необхідно зневажити всі руські мандати[8]);
- Райхсрату (Австрійської державної ради у Відні):
- 1873—1879, 1879—1885 роки — від IV курії, округ № 15 Стрий — Сколе — Жидачів — Миколаїв — Журавно — Дрогобич — Меденичі — Підбуж.
- 1885—1891 роки — від IV курії, округ № 18 Жовква — Великі Мости — Куликів — Сокаль — Белз — Рава — Угнів — Немирів.[9]
Був членом (з 1851 року), сеньйором (1871—1883 роки[4]) львівського Ставропігійського інституту. Член-засновник Руської Ради, Галицько-руської матиці, «Русько-народного інституту „Народний Дім“» (очолював у 1876—1883 роках).
Входив до складу Керуючого заряду Руського клубу Галицького сейму з 1870 року: головував крилошанин о. Йосиф Кульчицький, Василь Ковальський був заступником, секретарі — професор Теодор Білоус та крилошанин о. Гавриїл Крижанівський.
Автор:
- шкільних підручників: «Буквар для дітей», «Руська читанка»
- книг: «Повісті молодого Русина», «Дорога до щастя», «П'яниця».
Нагороди ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 138.
- ↑ Kurzbiografie Kowalski, Bazyli (Basil)
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 138—139.
- ↑ а б Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 139.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 106, 107, 108.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 105—106.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 107—108.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму… — С. 24.
- ↑ Buszko J. Polacy w parlamencie wiedeńskim 1848—1918. — Warszawa, 1996.(пол.)
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1909. — S. 63.(нім.)
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1909. — S. 126.(нім.)
Джерела ред.
- Андрусяк Т. Г. Ковальський Василь Дем'янович [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 138—139. — (Львівська сотня).
- Чорновол І. П. Ковальський Василь [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 387. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Посилання ред.
- Ковальський [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.].
- «Руський клуб» Галичини [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.].
- Толока.
- Василь Даміанович Ковальський [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Wasyl Kowalśkyj(пол.)