Катерина Корнаро

Катерина (Катаріна) Корнаро (грец. Αικατερίνη Κορνάρο, вен. Catarina Corner; 25 листопада 1454 — 10 липня 1510) — остання королева Кіпру, вдова короля Якова II й мати короля Якова III.

Катерина Корнаро
19-я Королева Кіпру
26 серпня 1474 — 26 лютого 1489 року
Попередник:	Яків III
Наступник:	Кіпр передано Венеційській республіці
Народження:	25 листопада 1454 Венеція, Венеційська республіка
Смерть:	10 липня 1510 (55 років) Венеція, Венеційська республіка
Поховання:	San Salvadord
Країна:	Венеційська республіка
Рід:	House of Cornarod
Батько:	Marco Cornarod
Мати:	Fiorenza Crispod
Шлюб:	Яків II
Діти:	Яків III
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народилась у Венеції в знатній родині, з якої походили чотири дожі. Саме Кіпр входив до сфери інтересів родини Корнаро, яка керувала на острові кількома цукровими заводами, а також експортувала кіпрську продукцію до Венеції та далі до Європи.

1468 року Яків II став королем Кіпру. Того ж року він обрав собі за дружину Катерину Корнаро, якій на той час виповнилося лише 14 років. Заручини відбулись заочно (за дорученням) у Палаці дожів. Унаслідок такого союзу кіпрський монарх отримав значне придане, а Венеція отримала право на володіння Кіпрським королівством, якщо Яків і Катерина помруть, не лишивши спадкоємців. 1472 року Катерина прибула на Кіпр, де відбулась офіційна шлюбна церемонія.

Менш ніж за рік Яків помер, а Катерина Корнаро стала регенткою при новонародженому сині Якові. За рік, після смерті сина за нез'ясованих обставин, Корнаро стала повновладною королевою.

Після смерті короля та спадкоємця країною фактично керувала Рада, більшість у якій становили іспанські радники короля Якова II. Очолив раду дядько королеви Андреа Корнаро. Намагаючись обмежити вплив венеційців на королеву, іспанці на чолі з архієпископом реалізували змову, звинувативши Катерину та її дядька в отруєнні короля, в результаті чого Андреа Корнаро та його племінник були вбиті. У відповідь венеційці відрядили на Кіпр ескадру з десяти суден. Довідавшись про її наближення, іспанці втекли з острова, а їхніх прибічників було заарештовано та страчено.

Після того островом фактично почали керувати венеційські намісники, призначені дожем Ніколо Марчелло. При королеві постійно перебували кілька венеційських радників, а венеційський флот був напоготові, щоб відстоювати інтереси республіки на Кіпрі. 1489 року Катерина Корнаро зреклась престолу на користь Венеційської республіки й залишила острів.

Таким чином остання держава хрестоносців стала колонією Венеції. Катерина Корнаро отримала сеньйорію Азоло, що в області Венето, де колишня королева провела свої останні роки й померла 1510 року.

Джерела

• Катерина Корнаро [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]