Яків II (король Кіпру)

Король Кіпру

Яків (Жак) II (фр. Jacques II; бл. 1438/1440 — 10 липня 1473) — король Єрусалиму, Кіпру та Кілікійської Вірменії (реально правив лише Кіпром).

Яків II
James II of Cyprus.jpeg
Armoiries Chypre 1393.svg
Прапор
16-й Король Кіпру
1463 — 10 липня 1473 року
Попередник: Шарлотта
Наступник: Яків III
 
Народження: 1438 або 1439
Нікосія, Кіпр
Смерть: 10 липня 1473 або 1473
Фамагуста, Фамагуста, Кіпр
Похований: Мечеть Лала Мустафи-паші
Віросповідання: Римо-католицька церква
Батько: Іоанн II (король Кіпру)[1]
Мати: Marietta de Patrasd
У шлюбі з: Катерина Корнаро
Діти: Яків III[1], Charlotte of Lusignan, Lady of Lefkarad і Charla of Lusignand

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Був незаконнонародженим сином короля Іоанна II. 1456 року батько призначив 15-річного Жака архієпископом Нікосії[2], що видається доволі дивним, оскільки 10 травня 1456 року в Римі архієпископом Нікосії був призначений Ісидор Солунський, який зберігав сан до 27 квітня 1463 року. Ймовірно, батько надав Жаку архієпископство Нікосійське «in commenda», тобто, в управління з метою отримання прибутку від єпархіальних володінь, що було непрямим визнанням королем свого незаконнонародженого сина[3].

1457 року після вбивства королівського камергера Якопо Уррі причетний до цього Жак був змушений тікати на Родос[4].

1458 року помер король Іоанн II, а королевою Кіпру стала зведена сестра Жака Шарлотта. 1460 року Жак оскаржив її право на трон, на три роки взявши в облогу Шарлотту та її чоловіка в замку Кіренія. Коли 1463 року Шарлотта втекла до Рима, Жак був коронований, ставши королем Яковом II.

20 липня 1468 року в Венеції, виходячи з політичних міркувань, Яків II заочно одружився з 14-річною Катериною Корнаро. Наречена прибула до Фамагусти лише в жовтні чи в листопаді 1472 року, тоді ж було проведено шлюбну церемонію. Яків помер за кілька місяців, що викликало підозри в тому, що його могли отруїти агенти Венеції, можливо, дядько Катерини. Відповідно до заповіту, Катерина, яка щойно народила сина, стала регенткою. Спадкоємець Яків III помер за загадкових обставин 1474 року, після чого Катерина залишилась правителькою Кіпрського королівства.

РодинаРедагувати

  • Дружина від 10 червня 1468 року Катерина Корнаро (1454 — 10 липня 1510), королева Кіпру, титулярна королева Єрусалиму та Кілікійської Вірменії, дочка Марка Корнаро, венеціанського патриція, та Фіоренци Кріспо з Наксоса. Від того шлюбу народився син:
    • Яків (6 липня 1473 — 26 серпня 1474), король Кіпру.
  • Окрім того король Яків II мав чотирьох позашлюбних дітей[5]:
    • Янус (Євгеній) (пом. після 8 травня 1536), барон ді Баччарі; був одружений з Паолою Маццарою Сицилійською;
    • Жан (Янус) (пом. 29 листопада 1552); 1-ша дружина: від 1504 року з родини де Торо; 2-а дружина: від 1547 року Віржинія Козаца де Дучі ді Сан Сава;
    • Шарлотта (пом. 23 березня 1468); чоловік: від 1463 року Сор де Нав, конетабль Кіпру;
    • Шарла (1468—1480), була заміжня чи заручена з Альфонсо (1460—1510), бастардом Арагонським.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Lundy D. R. The Peerage
  2. Foundation for Medieval Genealogy
  3. Близнюк С. В. Короли Кипра в эпоху крестовых походов, 2014, с. 122
  4. Benjamin Arbel and David Jacoby, Intercultural Contacts in the Medieval Mediterranean, p. 45, published by Frank Cass, London, Google Books, retrieved on 19 June 2009
  5. Лузіньяни. Архів оригіналу за 2010-01-05. 

ДжерелаРедагувати