Золотий півник
«Золотий півник» (рос. Золотой петушок) — опера на 3 дії з прологом і епілогом російського композитора Миколи Андрійовича Римського-Корсакова. Лібрето опери на основі віршів Олександра Пушкіна створив В. І. Бєльський. Текст казки збережений в опері з мінімальним виправленням, але зі значними доповненнями, які, у свою чергу також написані в стилі оригіналу. Перша постановка була здійснена у Москві, театр С. Зіміна, 24 вересня 1909 року п/к Е. Купера; у Большому театрі, 6 листопада 1909 р. п/к В. Сука (А. Нєжданова — Шемаханська цариця).
| Опера «Золотий півник» | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Золотой петушок | ||||
 | ||||
| Композитор | Римський-Корсаков Микола Андрійович | |||
| Автор лібрето | Бєльський Володимир Івановичd | |||
| Мова лібрето | російська | |||
| Джерело сюжету | Казка про золотого півника | |||
| Жанр | казка | |||
| Кількість дій | 3 Дія (театр) | |||
| Рік створення | 1908 | |||
| Перша постановка | 24 вересня (7 жовтня) 1909 | |||
| Місце першої постановки | Московська приватна російська опера | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
|
| ||||
 Золотий півник у Вікісховищі | ||||
Крім чотирьох головних персонажів казки (Цар, Мудрець, Цариця та Півник) в опері з'явилися ще двоє: Воєвода й Ключниця, а два царевичі знайшли імена: Гвидон (з іншого твору Пушкіна) і Афрон. Опера ділиться на три акти, дія яких розвертається в палатах Додона, у таборі Шемаханской цариці й у передмісті Додонової столиці відповідно. Також в опері є пролог й епілог, єдина дійова особа яких — Мудрець.
У Київській опері «Золотий півник» ставили у 1980-х роках в українському перекладі Солошина.[1]
Примітки ред.
- ↑ Див. програмку оперного театру 1980 року в Архіві-музеї літератури та мистецтва України, ф. 573, оп.1, справа № 58
Джерела ред.
- А. Гозенпуд. Оперный словарь. — «Музыка», 1965 (рос.)
- Лібрето опери