Ервін Аксер (пол. Erwin Axer; 1 січня 1917, Відень — 5 серпня 2012, Варшава) — польський театральний режисер і педагог.

Ервін Аксер
пол. Erwin Axer
Народився 1 січня 1917(1917-01-01)[1][4]
Відень, Австро-Угорщина[5]
Помер 5 серпня 2012(2012-08-05)[1][2][…] (95 років)
Варшава, Республіка Польща[1]
Поховання Військові Повонзки
Країна  Австро-Угорщина
 Польська Республіка
 Польська Народна Республіка
 Республіка Польща
Діяльність театральний режисер, викладач університету, письменник, кінорежисер
Alma mater National Institute of Theatre Arts of Warsawd (1939)
Знання мов польська
Заклад Театральна академія імені Александра Зельверовича
Роки активності з 1936
Партія Польська об'єднана робітнича партія
Батько Maurycy Axerd
Діти Jerzy Axerd
Нагороди
IMDb ID 1401521

Біографія ред.

Народився в заможній єврейської сім'ї в Відні. Його батько, Маурицій (Моріц Йоахим) Аксер (1886, Перемишль — 1942, Львів), був впливовим адвокатом і правознавцем; мати, Ернестіна Фридерика Шустер (1894, Коломия — 1982, Варшава), домогосподаркою. Старший брат Мауриція Аксера — швейцарський математик Олександр Аксер, автор теореми Аксера (1910).

Після возз'єднання Польщі родина оселилася у Львові. В 1939 Ервін Аксер закінчив Державний інститут театрального мистецтва в Варшаві, де навчався у Л. Шиллера.

В якості режисера дебютував в 1938 на сцені Варшавського національного театру, поставивши п'єсу Юджина О'Ніла «Місяць над Карибами».

З 1939 року працював у Львові, в Польському театрі, ставив Клоделя, Стріндберга. Після арешту і загибелі батька в кінці 1942 року переселився до Варшави, брав участь у Варшавське повстання, за що був відправлений до Німеччини на роботу в каменоломнях. Після закінчення війни повернувся до Польщі і з 1945 по 1949 рік був художнім керівником і головним режисером Камерного театру (польськ. Teatru Kameralnego Domu Żołnierza) В Лодзі.

Від 1962 ставив спектаклі в Відні, Берліні, Гамбурзі, Цюриху та інших містах Європи. Російським глядачам був відомий передусім завдяки виставам, поставленим їм у Ленінградському Великому драматичному театрі: «Кар'єра Артуро Уї» Б. Брехта, «Два театру» Е. Шанявського і «Наш городок» Т. Уайлдера.

З 1947 року викладав у Вищій театральній школі Варшави (пол. Państwowy Instytut Sztuki Teatralnej), серед його учнів Конрад Свінарскій.

У 1992—1993 роках був членом Ради з культури при президенті Республіки Польща.

Нагороджений орденом «Прапор Праці» (1954). Лауреат премії Л. Шиллера (1955) та інших премій.

Примітки ред.

Посилання ред.