Вікіпедія

Еміль з Льонеберґи

персонаж творів Астрід Ліндґрен

Еміль з Льонеберґи (швед. Emil i Lönneberga — дослівно «Еміль в Льонеберзі») — літературний персонаж, головний герой циклу з шести творів шведської письменниці Астрід Ліндґрен, які вперше вийшли у Швеції з 1963 по 1986 роки.[2]

Еміль з Льонеберґи
швед. Emil Svensson
Творець: Астрід Ліндґрен
Твори: Emil from Lönnebergad, That Boy Emild, Emil's Pranksd, Emil and the Great Escaped і Розумна свиня Еміляd
Стать: чоловічаd
Національність: Швеція
Місце проживання: Катгультd[1]
Роль виконує: Jan Ohlssond
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Еміль і інші персонажі ред.

Дія книг відбувається у Швеції на рубежі XIX і XX століть.

Сім'я Свенсон живе на хуторі Катгульт поблизу містечка Льонеберґи в окрузі Смоланд.[2]

Еміль Свенсон — «маленький шибеник і дурень», веселий, цікавий і винахідливий шестирічний сільський хлопчик, який постійно потрапляє в різні комічні ситуації. Він дуже тямущий і знає, як заробити гроші самому, не просячи у батьків. У нього є задатки дбайливого господаря і гарного бізнесмена, чому частково заздрить батько.

У Еміля є молодша сестричка Іда, яка, не по своїй волі, також часто виявляється замішана в витівки брата.[2]

Уже в цьому віці у нього є власна худоба — жеребець Лукас, корова Релла, порося Свинушок і курка, кульгаюча Лотта.

Із захоплень хлопчика виділяється столярна справа. Кожен раз, коли його замикають в столярній майстерні за пустощі, Еміль вирізає по одному дерев'яному чоловічкові, і загальне їх число з часом перевалює за 300 штук.

Антон, батько Еміля — церковний староста, що відрізняється дбайливим ставленням до грошей. Багато працює в полі нарівні з найманим працівником Альфредом. Любить свого сина, але найчастіше саме батько мимоволі опиняється в центрі витівок спадкоємця, які відбуваються в Еміля по чистій випадковості. І якщо син чує крик батька: «Еміль!!!»- то біжить щодуху в столярську майстерню, закриваючись зсередини, де і перечікує батьківський гнів, вирізаючи дерев'яні фігурки.

Альма, мати Еміля — домогосподарка, яка знає безліч різних рецептів. Веде записи проступків свого сина в спеціальних зошитах, для яких вже немає місця в ящиках столу. Пише з безліччю орфографічних помилок, але це не заважає їй бути кращою господаркою в окрузі. Особливо їй вдається кров'яна ковбаса — улюблена страва Еміля.

Кращий друг Еміля — працівник Альфред. Саме завдяки йому маленький шибайголова навчився дуже добре розбиратися в конях, поводитися з худобою і плавати. У хлопця немає сім'ї, тому спілкується він з пустуном, як з власним сином або маленьким братом.

Також в Катгульті є служниця Ліна, закохана в Альфреда, яка Еміля вельми недолюблює і каже раз у раз про те, який він шибеник.

Крім того, недалеко від Катхульта, в будиночку в лісі, живе стара Кресе-Майя. Вона приходить іноді до Свенсонів в гості допомогти по господарству і доглянути за дітьми. Любить розповідати всім страшні історії.

Книги ред.

Цикл творів про Еміля включає три повісті (що зазвичай об'єднуються в збірку), три оповідання (також зазвичай об'єднуються в збірку) і чотири книжки-картинки: Повісті:

  1. 1963 — «Пригоди Еміля з Льонеберґи» (Emil i Lönneberga)[3]
  2. 1966 — «Нові витівки Еміля з Льонеберґи» (Nya hyss av Emil i Lönneberga)
  3. 1970 — «Ще живе Еміль у Льонеберзі» (Än lever Emil i Lönneberga)

Розповіді:

  1. 1984 — «Як маленька Іда надумала побешкетувати» (När lilla Ida skulle göra hyss)
  2. 1985 — «325-я витівка Еміля» (Emils hyss nr 325)
  3. 1986 — «Чим більше, тим краще, — сказав Еміль з Леннеберги» (Inget knussel, sa Emil i Lönneberga)

Книжки-картинки:

  1. 1972 — «Ох вже цей Еміль! »(Den där Emil)
  2. 1976 — «Як Еміль вирвав зуб у Ліни» (När Emil skulle dra ut Linas tand)
  3. 1995 — «Як Еміль вилив тісто на голову татові» (Emil med paltsmeten)
  4. 1997 — «Як Еміль потрапив головою в супницю» (Emil och soppskålen)

Збірки:

  1. 1984 — «Пригоди Еміля з Леннеберги» (Stora Emilboken) — містить всі три повісті.
  2. 1989 — «Еміль і малятко Іда» (Ida och Emil i Lönneberga) — містить всі три розповіді.

Переклад ред.

Український переклад книг про Еміля здійснила Ольга Сенюк.[4]

Художники ред.

Всі існуючі книги про Еміля ілюстрував шведський художник Бйорн Берг. Саме його ілюстрації найбільш відомі в усьому світі.

Екранізації ред.

Рік Країна Назва Режисер Еміль Примітка
1971   Швеція
ФРН 		Еміль з Леннеберги (швед. Emil i Lönneberga) Олле Геллбом Ян Ольссон Телевізійний художній фільм.
1972   Швеція
ФРН 		Нові витівки Еміля з Леннеберги (швед. Nya hyss av Emil i Lönneberga) Олле Геллбом Ян Ольссон Телевізійний художній фільм.
1973   Швеція
ФРН 		Еміль і Свінушок (швед. Emil och griseknoen) Олле Геллбом Ян Ольссон Телевізійний художній фільм.
1974 — 1976   Швеція
ФРН 		Еміль з Леннеберги (швед. Emil i Lönneberga) Олле Геллбом Ян Ольссон Серіал (13 серій). Всі герої говорять німецькою, а персонажа звуть Міхель.
1985 СРСР Витівки шибеника[5] Варіс Брасла Маріс Зонненбергс-Замбергс Художній телевізійний фільм, знятий на Ризькій кіностудії .

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.astridlindgren.com/en/book/emil-and-the-great-escape
  2. ↑ а б в Emil i Lönneberga. www.astridlindgren.comhttps (швед.). Процитовано 21 червня 2019.[недоступне посилання з серпня 2019]
  3. ↑ Пригоди Еміля з Льонеберги. www.machaon.kiev.ua. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  4. ↑ Труднощі перекладу. tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  5. ↑ Проделки сорванца (1985), архів оригіналу за 21 червня 2019, процитовано 21 червня 2019
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еміль_з_Льонеберґи&oldid=41170389