Дублінська літературна премія

Ду́блінська літерату́рна пре́мія (англ.англ. International IMPAC Dublin Literary Award) — одна з найпрестижніших літературних премій у світі.

Дублінська літературна премія
Дата створення / заснування 1996
Країна  Ірландія
Місце розташування Дублін
Призовий фонд 100 000 €
Категорія лауреатів нагороди Q31963316?
Офіційний сайт(англ.)

Була заснована в 1996 році міською радою Дубліна і американським інвестиційним фондом ІМПАК (IMPAC). Одне з програмових завдань премії — відродження слави Дубліна як «літературної Мекки». Вручається щорічно за найкращий прозовий твір англійською мовою. Розмір премії — 100 000.

Дублінська премія вважається не лише однією з найбільших в грошовому вираженні, але й однієї з найбільш демократичних у світі, оскільки претендувати на неї може письменник будь-якої національності з будь-якої країни. Єдиним обмеженням є обов'язкова публікація книги англійською. Якщо книга спочатку видана  іншою мовою, то 25 % премії отримує її перекладач.

Твори висуваються на присудження премії громадськими бібліотеками світу за результатами опитування читачів. Міжнародне журі вибирає з загальної кількості «короткий список» — кілька найбільш гідних, серед яких лише один стає переможцем. У 2008 році на Дублінську премію претендували 137 авторів, представлені 161 бібліотекою світу. У 2010 році на премію претендували 156 авторів з 46 країн. 

Обрані лауреати ред.

Рік Переможець Роман Автори і романи, що потрапили до «короткого списку»
1996   Девід Малуф «Згадуючи Вавилон»
  • Джон Бенвілл — «Привиди»
  • В. С. Найпол — «Дорога в мир»
  • Сейс Нотебоом — «Наступна історія»
  • Конні Палмен — «Закони»
  • Жозе Сарамаго — «Євангеліе від Ісуса»
  • Джейн Уркухарт — «Away»
1997   Хав'єр Маріас «Біле серце»
  • Шерман Алексі — «Блюз резервації»
  • Рохінтон Містрі — «Крихка рівновага»
  • Дуонг Тху Хуонг — Novel Without a Name
  • Антоніо Табуккі — «Стверджує Перейра. Покази свідка»
  • Ларс Густафссон — A Tiler's Afternoon
  • Ей. Дж. Верделле — Хороша негритянка
  • Алан Ворнер — Морверн Каллар
1998   Герта Мюллер «The Land of Green Plums»
  • Маргарет Етвуд — «На прізвисько Грейс»
  • Андре Брінк — Imaginings of Sand
  • Девід Дебідін — The Counting House
  • Девід Фостер — The Glade within the Grove
  • Джамайка Кінкейд — «Автобіографія моєї матері»
  • Ерл Лавлейс — «Сіль»
  • Лоуренс Норфолк — «Носорог для папи римського»
  • Грем Свіфт — «Останні розпорядження»
  • Гай Вандерхейг — «Носильник англійця»
1999 Ендрю Міллер «Жага болю»
2000 Нікола Баркер «Широко відкритий»
2001   Алістер Маклеод «Без особливих втрат»
2002   Мішель Уельбек «Елементарні частинки»
2003   Орхан Памук «Мене звати Червоний»
2004   Тахар Бен Джеллун «Ця сліпуча відсутність світла»
2005 Едвард П. Джонс «The Known World»
2006   Колм Тойбін «Майстер»
2007   Пер Петтерсон «Верхи на крадених конях»
2008   Раві Хаж «De Niro's Game»
2009 Майкл Томас (письменник) «Man Gone Down»
2010   Гербранд Баккер «The Twin»
2011   Колум Маккенн «Let the Great World Spin»
2012 Джон Макгрегор «Even The Dogs»
2013 Кевін Баррі «City of Bohane»
2014   Хуан Габріель Васкес «Звук речей, що падають»
2015   Джим Крейс «Harvest»
2016 Шарма Акілл «Family Life»

Примітки ред.

Посилання ред.