Дніпровський планетарій

Дніпровський планетарій «Planetarium Noosphere» — центр освіти про космос, астрономію і науку в місті Дніпро. Планетарій щорічно приймає понад 100 тисяч відвідувачів[1].

Planetarium Noosphere
48°27′44″ пн. ш. 35°03′31″ сх. д. / 48.46244730002777601° пн. ш. 35.05883710002777320° сх. д. / 48.46244730002777601; 35.05883710002777320Координати: 48°27′44″ пн. ш. 35°03′31″ сх. д. / 48.46244730002777601° пн. ш. 35.05883710002777320° сх. д. / 48.46244730002777601; 35.05883710002777320
Тип планетарій
Країна  Україна
Адреса Крутогірний узвіз, 10, Дніпро, 49044
Засновано 1968
Сайт planetarium.com.ua/uk/
Дніпровський планетарій. Карта розташування: Україна
Дніпровський планетарій
Дніпровський планетарій (Україна)
Мапа

Планетарій був заснований 1968 року. В 2018-2020 роках він був капітально реконструйований.

Історія ред.

Від відкриття до капітальної реконструкції ред.

Дніпровський планетарій відкрився 30 серпня 1968 року[1][2]. Він став другим планетарієм України (після Вінницького), відкритим у спеціально для цього спроєктованій будівлі. За тим саме проєктом були збудовані Мінський і Пермський планетарії.

Планетарій був обладнаний проєктором "Малий Цейс" фірми Карл Цайс Єна[1][2]. На вулиці співробітники планетарію встановлювали телескопи (найбільший - з діаметром обʼєктива 25 см) і показували перехожим зоряне небо.

На початку 1980-х лектори планетарію організували астрономічний гурток «Оріон» для старшокласників, який згодом перетворився на любительський астрономічний клуб. Члени клубу виконували астрономічні спостереження за допомогою невеликих телескопів і регулярно відвідували Харківську, Кримську, Одеську астрономічні обсерваторії[3].​​​

На початку 2000-х в планетарії з'явилися перші комп'ютери, і лектори стали їх використовувати для підготовки відеопрезентацій[3].​​​

Реконструкція 2018-2020 років ред.

В кінці 2018 року планетарій закрили на реконструкцію[4]. Реконструкція проводилась з ініціативи підприємця космічної галузі Максима Полякова[5] та фінансувалась заснованою ним громадською організацією «Асоціація Ноосфера»[6].

Була відремонтована будівля, аварійний дах, укріплена від зсуву прилегла територія, замінені комунікації, експозиційну площу збільшено з 200 до 300 м2[6], замінено обладнання зоряної зали, встановлено нову систему проєкторів для демонстрації повнокупольних фільмів[5]. Старий проєктор "Малий Цейс", який працював в планетарії з 1968 року, був перенескений в історичну виставкову зону[7].

Під час ремонту співробітники планетарію продовжували працювати, вони відвідували школи та інші установи з виїздними експозиціями планетарію[4].

В грудні 2020 ремонт закінчився, а з січня 2021 року оновлений планетарій відкрився для відвідувачів[8].

Обладнання ред.

Зоряна кімната містить купол з кутом нахилу 10° і нахилені сидіння. Є місця для людей з інвалідністю. Cучасний проєктор показує відео у розмірі 4К[9].

Світлини ред.

Примітки ред.

  1. а б в Завгородня О. (31 липня 2023). Історія «зоряного будинку»: як з’явився у Дніпрі Planetarium Noosphere. Наше місто. Процитовано 2 лютого 2024.
  2. а б Ватченко А. Ф., Шевченко Г. И. Планетарий // Днепропетровск : путеводитель-справочник. — Дніпропетровськ : Промінь, 1970. — С. 136.
  3. а б Історія. Noosphere Planetarium. Процитовано 2 лютого 2024.
  4. а б Дніпровський планетарій кардинально відремонтують коштом інвесторів до 2021 року. Главное Днепр. 3 грудня 2018. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 2 лютого 2024.
  5. а б В Днепре после реконструкции открылся планетарий. Днепр Вечерний. 28 січня 2021. Процитовано 13 лютого 2024.
  6. а б Подорож у космос. Чому варто відвідати планетарій у Дніпрі. УНІАН. 9 лютого 2021. Процитовано 13 лютого 2024.
  7. Перезавантаження. Noosphere Planetarium. Процитовано 2 лютого 2024.
  8. В Днепре после ремонта открылся планетарий: что нужно увидеть. Informator. 28 січня 2021. Процитовано 2 лютого 2024.
  9. Елагина С. (28 січня 2021). В Днепре после ремонта открылся планетарий: что нужно увидеть. Інформатор Дніпро. Процитовано 13 лютого 2024.

Література ред.

  • Ватченко А. Ф., Шевченко Г. И. Планетарий // Днепропетровск : путеводитель-справочник. — Дніпропетровськ : Промінь, 1970. — С. 136.

Посилання ред.