Дзорігту-хан
Дзорігту-хан (1358 —1392) — 4-й великий каган Монгольського ханства в 1388—1392 роках.
| Дзорігту-хан | |
|---|---|
| монг. Зоригт хаан | |
 | |
| Ім'я при народженні | Есудер |
| Народився |
1358 Юань |
| Помер |
1392 Монголія |
| Національність | монгол |
| Титул | каган Монголії |
| Посада | Каган |
| Термін | 1388—1392 роки |
| Попередник | Усхал-хан |
| Наступник | Енке-хан |
| Рід | Чингізиди |
| Діти | Енке-хан |
Життєпис ред.
Походив з династії Чингізидів, гілки Ариг-буги. Про батьків нічого невідомо. При народженні отримав ім'я Есудер. Мав прихильність кочової монгольської знаті. У 1388 році, скористався поразками імператора Ї-цзуна (відомого також як каган Усхал-ха), атакувавши того, оскільки Усхал-хан походив з ворожої гілки Хубілаїдів. Есудер уклав союз з ойратами. У битві на річці Тол війська Есудера завдали поразки Усхал-хану, який загинув. В результаті фактично припинила існування Північна Юань.
Есудер став новим каганом під ім'ям Дзорігту-хан («Хоробрий володар»). Він відмовився від китайської титулатури й намагань повернути колишні монгольські володіння в Китаї. також відмовився від практикумати постійну резиденцію, здійснюючи традиційні літні та зимові кочів'я. В своїх політиці зосередився на монгольських справах. Водночас протягом усього його правління посилюється вплив тайши (очільників) ойратів.
В цей час чагатаїд Гунаширі захопив владу в оазі Хамі, де утворив незалежну державу Кара-Дел. 1389 року в Ордосі почалося повстання на чолі із дібаюном, нойоном Некелаєм, що перейшов на бік китайської імперії Мін. Але того ж року Арджашир, ван в Ляодуні перейшов на бік Дзорігту-хана. Влада китайців поширилася на значні області сучасної Внутрішньої Монголії. У відповідь почалася нова війна з Мін. У 1392 році Дзорігту-хан зазнав поразки й загинув. Владу успадкував його син (або брат) Енке-хан.
Джерела ред.
- Amitai-Preiss, Reuven; Morgan, David (2000). The Mongol Empire and Its Legacy. Brill. p. 294. ISBN 9789004119468.