Гуня
Гу́ня (прасл. *gunja, можливо, від лат. gunna — «кожух»[1]) — гуцульський прямий верхній одяг із довговорсого саморобного сукна із «фальшивими» рукавами, що накидався на плечі.
Гуня виготовляється із своєрідного кошлатого сукна. Для його виготовлення вовну випарюють у гарячій воді З-5 годин, потім промивають в холодній річковій воді. Висушену вовну скубуть і чешуть залізними щітками. У результаті одержують два типи вовни: кращу й гіршу. Із кращої вовни виготовляють тонкі нитки, які скручують вдвоє і розрізають на відрізки по 30-35 см, які протягують через верстат човником через три нитки таким чином, щоб правий бік сукна був кошлатий, а лівий — гладенький.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
Джерела ред.
- Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / Київ.: «Либідь», 1994. — 256 с.
- Журнал «Родовід»
- Український костюм
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гуня |
- Гуня // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 288. — 1000 екз.
- Гуня [Архівовано 10 березня 2017 у Wayback Machine.] // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 162.
- Гуня // Кусайкіна Н. Твоя країна — Україна. Енциклопедія українського народознавства. — Харків: ВД «Школа», 2009. — С. 432.
- Верхній одяг / Закарпаття // Ілюстрована енциклопедія українського народу. Звичаї. Свята. Традиції / Уклад. І. І. Сметана. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. — 45, 106.
|
Це незавершена стаття з етнографії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |