Голкіпер року в СРСР — престижна щорічна нагорода, що присуджувалася московським тижневиком «Огонёк» найкращому футбольному воротарю Радянського Союзу. Приз користувався величезною популярністю, стати лауреатом конкурсу було дуже престижно. Коли за підсумком 1978 року редакція часопису вирішила не визначати найкращого, мотивуючи це «відсутністю гідних кандидатур», реакцією була хвиля невдоволення серед читачів.

Історична довідка ред.

До 1986 року включно опитування у звичному значенні не було, бо найкращих обирали таким чином: редактор спортивного відділу журналу радився зі своїми колегами з інших видань, а потім повідомляв головному редактору «Огонька» ім’я голкіпера-переможця. Отже, довгий час Воротарів року в СРСР визначали не голосуванням, а рішенням кількох осіб.

Втім, у нижченаведеному списку лауреатів наявні два випадки (за 1969 і 1987 рр.), коли називали футболістів, які посіли другі місця, і ще два (1989 і 1990 рр.), де відомі також «срібний» і «бронзовий» призери. Ситуацію 1969 року прояснює фрагмент журнальної статті:

  «На приз «Огонька» претендовали два равноценных вратаря — В.Рудаков (Киевское «Динамо») и А.Кавазашвили («Спартак») /…/ учитывая, что В.Рудаков успешно защищал ворота сборной почти во всех матчах сезона, редакция решила вручить Кубок ему» [«Огонёк», №50, с.30]  

(Існує версія, що московські журналісти віддали перемогу Рудакову, бо не могли уявити, щоб при граючому Яшині хтось зрівнявся б із ним за кількістю титулів — для Кавазашвілі це було би вже третє звання найкращого голкіпера СРСР.)

Чимось подібною була ситуація і в 1987 році, коли приз отримав назву «Вратарь года», замість попередньої — «Кубок Огонька»: автор статті, повідомивши про впевнену перемогу Дасаєва, зазначив, що:

  «ближайший преследователь Дмитрий Харин набрал 326 голосов» [«Огонёк», №51, с.7].  

Ну а в 1989 і 1990 роках журнал просто називав трійки найкращих.

Лауреати ред.

1960 ред.

Лев Яшин («Динамо» (Москва))

1961 ред.

Володимир Маслаченко («Локомотив» (Москва))

1962 ред.

Сергій Котрікадзе («Динамо» (Тбілісі))

1963 ред.

Лев Яшин («Динамо» (Москва))

1964 ред.

Віктор Банніков («Динамо» Київ))

1965 ред.

Анзор Кавазашвілі («Торпедо» (Москва))

1966 ред.

Лев Яшин («Динамо» (Москва))

1967 ред.

Анзор Кавазашвілі («Торпедо» (Москва))

1968 ред.

Юрій Пшеничников (ЦСКА (Москва))

1969 ред.

1. Євген Рудаков («Динамо» Київ))
2. Анзор Кавазашвілі («Торпедо» (Москва))

1970 ред.

Віктор Банніков («Торпедо» Москва)

1971 ред.

Євген Рудаков («Динамо» Київ))

1972 ред.

Євген Рудаков («Динамо» Київ))

1973 ред.

Володимир Пільгуй («Динамо» (Москва))

1974 ред.

Олександр Прохоров («Спартак» (Москва))

1975 ред.

Олександр Прохоров («Спартак» (Москва))

1976 ред.

Володимир Астаповський (ЦСКА (Москва))

1977 ред.

Юрій Дегтерьов («Шахтар» (Донецьк))

1978 ред.

не присуджувався

1979 ред.

Отарі Габелія («Динамо» (Тбілісі))

1980 ред.

Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))

1981 ред.

В'ячеслав Чанов («Торпедо» (Москва))

1982 ред.

Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))

1983 ред.

Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))

1984 ред.

Михайло Бірюков («Зеніт» (Ленінград))

1985 ред.

Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))

1986 ред.

Віктор Чанов («Динамо» Київ))

1987 ред.

1. Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва)) — 3261 очко
2. Дмитро Харін («Торпедо» (Москва)) — 326

1988 ред.

Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))

1989 ред.

1. Станіслав Черчесов («Спартак» (Москва))
2. Валерій Городов («Дніпро» (Дніпропетровськ))
3. Віктор Чанов («Динамо» Київ))

1990 ред.

1. Станіслав Черчесов («Спартак» (Москва)) — 4386
2. Олександр Уваров («Динамо» (Москва)) — 3842
3. Віктор Чанов («Динамо» Київ)) — 1035

1991 ред.

Валерій Саричев («Торпедо» (Москва))

Цікаві факти ред.

  • лауреатами призу ставали 18 голкіперів із 9 клубів;
  • індивідуальним рекордом за кількістю перемог володіє Ринат Дасаєв (6);
  • командними рекордами володіють московські «Торпедо» (4 лауреати) і «Спартак» (10 перемог).

Джерела ред.

  • Журнал «Огонёк» за 1960-1991 роки
  • Газета «Український футбол» за 21 листопада 2008 року, №131

Див. також ред.