Генріх Шварц

Гауптштурмфюрер СС, співробітник концтаборів Маутгаузен, Аушвіц і Нацвайлер-Штрутгоф

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Шварц.

Генріх Шварц
нім. Heinrich Schwarz
Народився 14 червня 1906(1906-06-14)
Мюнхен, Королівство Баварія, Німецька імперія[1]
Помер 20 березня 1947(1947-03-20) (40 років)
Sandweierd, Баден-Баден, Французька зона окупації Німеччини
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Діяльність наглядач концентраційного табору, фотограф
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Членство СС
Роки активності з 1931
Військове звання Гауптштурмфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)

Генріх Шварц (нім. Heinrich Schwarz; 14 червня 1906, Мюнхен20 березня 1947, Баден-Баден) — гауптштурмфюрер СС, співробітник концтаборів Маутгаузен, Аушвіц і Нацвайлер-Штрутгоф.

Біографія ред.

Народився сім'ї католиків. До початку Другої світової війни працював в книжковому видавництві. Шварц приєднався до НСДАП 1 грудня 1931 року (квиток № 786 871), а за день до цього був прийнятий до лав СС (квиток № 19 691). 20 квітня 1937 був підвищений у званні до унтерштурмфюрера.

10 жовтня 1940 був переведений в IV відділ концентраційного табору Маутгаузен, де служив до 30 вересня 1941 року. У той же день Шварц був переведений в промисловий комплекс концентраційного табору Аушвіц в Польщі, де займав різні посади поки в листопаді 1943 роки не був призначений комендантом трудового табору Аушвіц III Мановіц.[2][3] 26 грудня 1943 року Шварц віддав наказ про публічне повішення 26 ув'язнених. Вони були доставлені в його відомство з бункера «Блок-11» в Аушвіці I. Ці в'язні під час виконання підземних робіт прорили тунель для втечі на свободу і були схоплені на гарячому. Шварц віддав наказ про їх повішення публічно, перед строєм інших ув'язнених і розпорядився не прибирати тіла померлих протягом 24 годин. 17 січня 1945 року, коли стало зрозуміло, що насуваються сили радянської армії з дня на день звільнять концтабір, Шварц, як і багато інших нацисти, покинув його і перебрався в Нацвайлер-Штрутгоф, командиром якого залишався до квітня 1945 року.

Був захоплений озброєними силами союзників і постав перед військовим судом в Раштаті за звинуваченням у злочинах проти людяності. За вироком суду був розстріляний в лісі поблизу Баден-Бадена 20 березня 1947 року.[2][3]

Нагороди[4] ред.

Примітки ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #143582534 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Heinrich Schwarz. Commission on Assisted Dying (амер.). 21 лютого 2017. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
  3. а б Wollheim Memorial. www.wollheim-memorial.de. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
  4. Schwarz, Heinrich - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.

Джерела ред.

  • Baxter I. Nazi Concentration Camp Commandants 1933-1945: Rare Photographs from Wartime Archives. — Pen and Sword, 2014. — С. 140. — 144 с. — ISBN 9781473846890.
  • Boyne W. J. Today's Best Military Writing: The Finest Articles on the Past, Present, and Future of the U.S. Military. — Tom Doherty Associates, 2007. — С. 179. — 399 с. — ISBN 9781429910699.