Ганзбург Ізраїль Григорович

Ізра́їль Григо́рович Га́нзбург (* 5 жовтня 1923, Ромни — † 7 жовтня 1995, Харків) — український тромбоніст, педагог.

Ганзбург Ізраїль Григорович
Ганзбург І. Г. (Фото 1945 р., Берлін)
Народився 5 жовтня 1923(1923-10-05)
Ромни, Полтавська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 7 жовтня 1995(1995-10-07) (72 роки)
Харків, Україна
Поховання Міське кладовище № 2
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність Музикант, педагог
Членство Національна всеукраїнська музична спілка
Титул Барон
Військове звання  Старший сержант
Партія Позапартійний
У шлюбі з Олександра Гуляєва
Діти Григорій Ганзбург
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Життєпис ред.

Народився 5 жовтня 1923 року в м. Ромни. Батько Ізраїля Ганзбурга, Григорій Ізраїльович пропав безвісти під час Другої світової війни, мати Фаїна Мілявська була страчена німцями в м. Ромни під час Другої світової війни[1].

 
З архіву Міністерства оборони РФ

У 1941 — 1945 роках учасник німецько-радянської війни, учасник бойових дій (стрілець, командир відділення 341 стрілецького полку 64 стрілецькою дивізії, старшина музвзводу 399 артилерійської бригади 82 стрілецької дивізії).

У 1952 році закінчив Харківську державну консерваторію по класу Миколи Кашиця та В. О. Туського.

В Харкові, 26 грудня 1953 року одружився з Цейнер Олександрою Олександрівною (1927-2022).

Музикант та диригент військових оркестрів (19421950), артист оркестру оперної студії Харківської державної консерваторії (1950 — 1953), соліст оркестру Харківського державного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка[2] (1953—1978),

Викладав у Харківському музичному училищі імені Бориса Лятошинського з 1953 по 1995 рік.

Також викладав у Харківському інституті мистецтв імені Івана Котляревського (19731978) — по класу тромбона, туби, інструментознавства, інструментовки, методики викладання гри на духових інструментах[3].

У 1960 році Ізраїль Ганзбург учасник Декади української літератури і мистецтва в Москві.

У 1950-х1980-х роках Ізраїль Ганзбург організатор та диригент чисельних духових оркестрів (зокрема оркестру Харківського авіаційного інституту).

Член Всеукраїнської музичної спілки (1995).

Серед учнів Олександр Новаков, Леонід Виноградов, Борис Бакатанов.

Похований на Харківському міському кладовищі №2.

Батько музикознавця Григорія Ганзбурга.

Література ред.

  • Українська музична енциклопедія. — Т. 1. — Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2006. — С. 438.
  • Якустиди И. В. Кафедра духовых инструментов // Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского: 1917 - 1992. — Харьков, 1992. — С. 194, 377.
  • Харківському музичному училищу ім. Б. М. Лятошинського 120 років / Ред. О. О. Єфременко. — Харків, 2003. — С. 22-23.
 
  • Шумакова Н. Вспомним о музыканте-фронтовике // Шалом. – 2002. — №6. – Июнь. – С. 2.
  • Богданов О. В. Школа виконавської майстерності: кафедра оркестрових духових інструментів // Харківський державний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. Pro Domo Mea: Нариси / Ред. Т. Б. Вєркіна, Г. А. Абаджян, Г. Я. Ботунова. — Харків, 2007. — С. 96.
  • Марценюк Г. П. Етапи становлення та проблеми розвитку українського тромбонового виконавства (кінець XIX - ХХ сторіччя). Автореферат дисертації ... кандидата мистецтвознавства. - Київ, 2011.
  • Марценюк Г. П. Українська виконавська школа гри на тромбоні: витоки та сучасний стан // Збірник наукових праць "Мистецтвознавчі записки". 2012. № 22. С. 43-54.
  • Біографічний довідник [Харківського музичного училища] / Упорядн. А. С. Зареченська та ін. — Харків: Факт, 2013. — С. 14. ISBN 978-966-637-744-2

Примітки ред.

  1. Ганзбург Ізраїль Григорович Генеалогічна база знань: персони, прізвища, хроніка [Архівовано 4 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Милославський К., Івановський П., Штоль Г. Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка. Київ: Мистецтво, 1965. - С. 132.
  3. Харківський державний університет мистецтв. Архів оригіналу за 15 січня 2017. Процитовано 31 січня 2017.

Посилання ред.