Вахау
Вахау (нім. Wachau) — місцевість у Нижній Австрії, являє собою долину вздовж Дунаю, що розкинулася між містами Мельк та Кремс. Вахау розташована приблизно за 80 км на захід від Відня.
| Культурний ландшафт Вахау | |
|---|---|
| Wachau Cultural Landscape [1] | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 48°21′51″ пн. ш. 15°26′03″ сх. д. / 48.36444000002777699° пн. ш. 15.434170000027776837° сх. д. | |
| Країна |
 Австрія |
| Тип | Культурний |
| Критерії | ii, iv |
| Об'єкт № | 970 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2000 (24 сесія) |
  | |
|
| |
 | |
 Вахау у Вікісховищі | |
Долина Вахау внесена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Розташування ред.
Вахау — це 30-кілометрова туристична і виноробна долина між містами Кремс та Мельк. Також у долині Вахау розташовані міста Шпіц, Дюрнштайн та село Вайсенкірхен.
Ландшафт долини утворений, з одного боку, Дунаєм і близькими до його берегів, кліматично сприятливими областями, а з іншого — прикордонними пагорбами лісового масиву Дункельштайнвальд (заввишки понад 900 м). Помірний клімат сприяв розвитку в долині виноробства і вирощуванню фруктів. Часті влітку сонячні дні з прохолодними ночами надають великого значення виробленому в долині вину. Серед фруктів найбільше значення мають вирощувані в Вахау абрикоси.
Історія ред.
У Середньовіччя долина Вахау перебувала під владою Кюнрінґів, які володіли замками Аггштайн (південніше Дунаю) і Дюрнштайн (на північ від Дунаю), а також мали славу грабіжників судів. Замки Кюнрінґів перебували на вершинах важкодоступних гір по берегах Дунаю. При цьому судна, що пропливали по Дунаю, зазнавали нападів Кюнрінґів. Згодом Кюнрінґи були розбиті, а їхні фортеці перетворилися на руїни, які можна відвідати й сьогодні.
З часом правління Кюнрінгів пов'язана також легенда ув'язнення в Дюрнштайн англійського короля Річарда Левине Серце. Правдивість цієї легенди, проте, невелика, Річард швидше за все був у в'язниці у Відні.
До визначних пам'яток долини Вахау відноситься також і найстаріша в долині церква Святого Михайла, яка слугувала укріпленням проти турецької армії.
Наприкінці XIX століття долина набуває у жителів Відня завдяки живописцям-художникам все більшу популярність як місце відпочинку. Другий пік розвитку туризму припадає на період після Другої світової війни, який багато в чому був викликаний продукцією австрійського кінематографу.
На початку 1970-х років були плани спорудити в долині ГЕС із метою збільшення вироблених обсягів електроенергії та поліпшення водного сполучення. Однак цим планам завадили протести населення Вахау, і в 1982 році проект був остаточно відхилений. У 2006 році рукава Дунаю, покликані раніше слугувати ГЕС, були знову направлені в Дунай. Нині в долині існує робоча група, що займається питаннями з боротьби проти спорудження в регіоні ГЕС. Група координується зі свого офісу у Шпітці та представляє інтереси 13 громад долини, а також цілої низки неурядових організацій та інших спонсорів і друзів регіону.
Відображення в культурі ред.
Пісня з рефреном «Прокинься, німецьке Вахау!» (нім. Wach auf, deutsche Wachau!) поета Х. Геґера і композитора Г. Штрекера була написана в 1938 році на честь аншлюсу (приєднання Австрії до нацистської Німеччини).
Геологія ред.
Геологічна форма долини річки складається в основному з кристалічних порід, що перемежовуються з третинними і четвертинними відкладами в ширшій течії долини, а також у Шпіцер Грабені. Формування землі в долині продиктовано відкладеннями глини та мулу навколо Вайсенкірхена та на початку ділянки Вахау. Головною притокою, яка зливається з Дунаєм у Вахау на його лівому березі, є Шпіцер Грабен, який, як стверджується, є «частиною первісного Дунаю». Під час третинного періоду течія цієї річки проходила на захід від Вахау, на її північному кордоні. Течія річки, яку зараз видно, веде від Шпіца і далі. Річка протікає по слабкій зоні розломів на південній межі Богемського масиву
Посилання ред.
- Долина Вахау на порталі www.wachau.at [Архівовано 5 лютого 2001 у Wayback Machine.]