Вайтакере Юнайтед

футбольний клуб

Вайтакере Юнайтед (англ. Waitakere United) — напівпрофесійний новозеландський футбольний клуб з передмістя Вайтакере міста Окленд, який виступає в прем'єр-лізі АСБ. Виступає в даному турнірі з 2004 року. Він був заснований 7 квітня 2004 року, і хоча Вайтакере Юнайтед існує лише кілька років, але команд — одна з найвідоміших в Океанії.

Вайтакере Юнайтед
Повна назва англ. Waitakere United
Прізвисько Westies
Засновано 2004
Населений пункт Вайтакере, Нова Зеландія Нова Зеландія
Стадіон Норз Харбор Стедіум
Вміщує 25000
Президент Нова Зеландія Пітер Булт
Головний тренер Нова Зеландія Кріс Мілічич
Ліга АСБ Прем'єршип
2017-2018 8-e
Домашня
Виїзна

Клуб п'ять разів перемагав у АСБ Прем'єршипі. Найпринциповішим дербі в Океанії є протистояння між Окленд Сіті та Вайтакере Юнайтед.

На континентальному рівні він двічі виграв Лігу чемпіонів ОФК, змагання найвищого рівня серед футбольних клубів Океанії. Вайтакере Юнайтед переміг в Лізі чемпіонів ОФК в сезонах 2007 та 2007/08 років і завдяки цим перемогам двічі виступав на клубних чемпіонатах світу з футболу.

Історія клубу ред.

Ранні роки ред.

У 2004 році Федерація Футболу Нової Зеландії здійснила важливий крок для розвитку футболу в країні. Було прийнято рішення про створення Чемпіонату Нової Зеландії з футболу, який буде мати напівпрофесійні команди-учасниці з усієї країни. Одним з регіонів з найбагатшою футбольною історією був Вайтакере, тому 12 клубів зібралися разом, щоб створити другий за величиною напівпрофесійний футбольний чемпіонат Оклендського регіону.

У сезоні 2004/05 років клуб посів друге місце, поступившись у фіналі чемпіонату Окленд Сіті з рахунком 2:3.[1] Але в сезоні 2005/06 років клуб показав найгірший результат за всю свою історію і закінчив Чемпіонат на 6-му місці, набравши лише 22 очка в 21 матчі.[2] Хоча в наступному році «Вайтакере Юнайтед» довів, що це був всього лише крок назад, і виграв регулярний сезон габравши 47 очок в 21 матчі.[3] Але зрештою у Великому Фіналі Окленд Сіті переміг Вайтакере Юнайтед з рахунком 3:2 і здобув чемпіонство.

Успішний початок ред.

Проте навіть друге місце давало право виступати в Лізі чемпіонів ОФК 2007 році. У цьому розіграші був переможений традиційний суперник АС Монт-Доре. У першому матчі, який проходив у Мба, фіджійці перемогли з рахунком 2:1, але у Новій Зеландії Вайтакере Юнайтед виграв з рахунком 1:0 і завдяки голу на виїзді став переможцем Лізі чемпіонів ОФК.

Цей вагомий міжнародний успіх продовжився здобуттям першого національного титулу. У сезоні 2007/08 клуб посів 1-ше місце, набравши 51 очко[4] і перемогою з рахунком 2:0 над Тім Веллінгтон.

В сезоні 2007/08 років у груповому раунді команда виступала разом з Окленд Сіті та «АС Ману-Ура», а в фіналі перемогли ФК «Косса» з Соломонових островів, завоювавши свій другий та останній на сьогодні титул переможця Ліги чемпіонів ОФК.

У проміжку між цими двома турнірами, команда виступала на Клубному чемпіонаті світу ФІФА 2007 року в Японії. У стадії плей-оф вони зустрілися з іранським «Сепаханом», який переміг Вайтакере Юнайтед з рахунком 3:1, припинивши таким чином виступи новозеландців на турнірі.

Перед початком Чемпіонату Нової Зеландії з футболу 2008/09 років команда підсилилася найсильнішими футболістами з Океанії, однак, у фіналі національного чемпіонату з рахунком 2:1 поступився Окленд Сіті,[5] який також вибив їх з O-Ліги.

Наприкінці 2008 року, у період між участю в національному чемпіонаті та О-Лізі, він представляв Океанію на Клубному Чемпіонаті світу з футболу 2008 року, їх участь була дуже невдалою, оскільки клуб в попередньому раунді плей-оф поступився австралійській Аделаїді Юнайтед з рахунком 2:1.

Золотий дубль в НЗФК ред.

У сезоні 2009/10 років клуб знову став на переможний шлях на національному рівні, здобувши перемогу в Чемпіонаті Нової Зеландії з футболу після перемоги у фіналі над Кентербері Юнайтед.[6] Але в Лізі чемпіонів ОФК 2009/10 зазнав несподіваної поразки. Після перемоги у груповому етапі над Окленд Сіті, Мажента і представника Таїті АС Ману Ура, несподівано програв у фіналі Хекарі Юнайтед з Папуа Нової Гвінеї.

В АСБ Прем'єршипі в сезоні 2010/11 років Вайтакере Юнайтед переміг і, таким чином, здобув свій третій національний титул.[7] Проте, результати в O-Лізі були дуже невдалими, команда набрала лише 6 очок і дозволила випередити себе Окленд Сіті.

Домінування в національному чемпіонаті ред.

2012 рік був ловолі неоднозначним для історії клубу. Вайтакере Юнайтед посів третє місце в регулярному сезоні і виграв свій четвертий титул у «Великому Фіналі» АСБ Прем'єршипу сезону 2011-12 років після перемоги спочатку над Кентербері Юнайтед в півфіналі,[8] а потім і над Тім Веллінгтон в фіналі[9] і, таким чином, забезпечили собі місце в О-Лізі 2013 року.[10] Проте в Лізі чемпіонів ОФК-2012 зазнав неочікуваного удару, потрапивши в групу разом з «АС Тефана», ФК «Мба» та «Мон-Дор». У першому матчі Вайтакере Юнайтед переміг з рахунком 10-0 над «АС Тефана» з Таїті, але через невдачі в деяких матчах команда набрала 12 очок, але цього виявилося не достатньо для того, щоб кваліфікуватися до фіналу (забракло лише одного пункту), тому до фіналу дійшов «АС Тефана».

В сезоні 2012/13 років клуб посів перше місце в регулярній частині чемпіонату, зазнавши лише однієї поразки в цій частині чемпіонату. У півфіналі Вайтакере Юнайтед переміг Хоукіс Бей Юнайтед і в захоплюючому фіналі в овертаймі поступився своєму принциповому супернику, Окленд сіті, який переміг уже в п'ятий раз в Чемпіонаті Нової Зеландії з футболу. Того ж сезону в вирішальному матчі Ліги чемпіонів ОФК 2013 року Вайтакере Юнайтед поступився Окленд Сіті з рахунком 1:2.

Занепад ред.

У сезоні 2013-14 році у АСБ Прем'єршипі в останній грі клуб здобув путівку до плей-оф, перемігши Кентербері Юнайтед, але розгормно програв у півфіналі за сумою двох матчів з рахунком 8:1 Окленд Сіті. У сезоні 2014/15 року ситуація знову повторилася, Вайтакере Юнайтед поступився своємк принциповому супернику у півфіналі плей-оф.

Стадіон ред.

З сезону 2009/10 років «Вайтакере Юнайтед» вже почали використовувати стадіон «Фред Тейлор Парк», який може вмістити 10000 уболівальників, які спільно з клубом з Північної ліги ФК «Вайтакере Сіті». Раніше клуб використовував «Трастс Стедіум». З сезону 2015/16 року домашні матчі АСБ Прем'єршипу клуб проводить на стадіоні «Норз Харбур», який вміщує 25 000 уболівальників.

Досягнення ред.

Виступи в Лізі чемпіонів ОФК ред.

Сезон Змагання Раунд Країна Клуб Рахунок
2007 Ліга чемпіонів ОФК Група   Окленд Сіті 2-2, 2-2
  АС Мон-Дор 6-1, 3-0
Фінал   ФА Мба 1-2, 1-0
2007/08 Ліга чемпіонів ОФК Група   АС Ману Ура 2-1, 1-1
  Окленд Сіті 1-0, 1-1
Фінал   Косса Хоніара 1-3, 5-0
2008/09 Ліга чемпіонів ОФК Група   Окленд Сіті 2-2, 1-3
  Порт Віла Шаркс 3-0, 3-2
2009/10 Ліга чемпіонів ОФК Група   Окленд Сіті 1-1, 2-2
  АС Магента 4-1, 1-1
  АС Ману Ура 2-0, 5-1
Фінал   Хекарі Юнайтед 0-3, 2-1
2010/11 Ліга чемпіонів ОФК Група   Окленд Сіті 1-1, 0-1
  АС Тефана 3-1, 1-3
  АС Магента 2-1, 1-1
2011/12 Ліга чемпіонів ОФК Група   АС Тефана 10-0, 0-3
  ФА Мба 4-0, 2-3
  АС Мон-Дор 4-0, 1-0
2012/13 Ліга чемпіонів ОФК Група   Окленд Сіті 1-3, 1-0
  АС Драгон 0-0, 1-0
  АС Мон-Дор 3-1, 3-2
ПФ   ФК «Емікейл» 2-0, 2-1
Ф   Окленд Сіті 1-2
2013/14 Ліга чемпіонів ОФК Група   АС Пірае 1-3
  Соломон Варріорз 1-1
  ФК «Ківі» 2-0

Статистика виступів на Клубних чемпіонатах світу ФІФА ред.

Клубний чемпіонат світу ФІФА
Рік Раунд Рахунок Результат Бомбардир
2007 Плей-оф  Вайтакере Юнайтед 1 – 3 ФК «Сепахан»  Поразка Агхілі   74' (а.г.)
2008 Плей-оф  Вайтакере Юнайтед 1 – 2 Аделаїда Юнайтед   Поразка Сімен   34'

Тренери ред.

  •   Кріс Мілічич (2004–05)
  •   Стів Кейн (1 липня 2006 – 30 червня 2007)
  •   Кріс Мілічич (1 липня 2007 – 30 червня 2009)
  •   Ніл Імблен (1 липня 2009 – 30 червня 2012)
  •   Пол Маршалл (1 липня 2012 – 30 червня 2013)
  •   Пол Тімплі та   Браян Шилі (1 липня 2013—2015)
  •   Кріс Мілічич (2015 – т.ч.)

Відомі гравці ред.

  •   Жефф Кемпбелл (2006—2007, 2008—2009)
  •   Пабло Кардозо (2005)
  •   Шеннон Коул (2005)
  •   Джерард Девіс (2005—2006)
  •   Шон Дуглас (2004—2006)
  •   Деніел Ілінсон (2008)
  •   Марк Ельрік (1996)
  •   Роджер Грей (1990)
  •   Денні Хей (2004—2005, 2006—2009)
  •   Ноа Хайкі (2004—2005)
  •   Єн Хогг (2008)
  •   Кріс Джексон (2005—2006)
  •   Рой Крішна (2008—2009)
  •   Роніл Кумар (2007—2008)
  •   Салеш Кумар (2005—2006)
  •   Коммінс Менапі (2006—2008)
  •   Аллан Пірс (2004—2005, 2006—2009)
  •   Джонатан Перрі (2007—2009)
  •   Рупіш Пуна (2006—2007)
  •   Аарон Скотт (2008—2009)
  •   Деніел Шефірд (2004—2005)
  •   Джордж Сурі (2006 bis 2007)
  •   Бенджамін Тоторі (2007 bis 2009)
  •   Едвін Тайрелл (2002—2003)
  •   Майкл Уттінг (2006—2007)
  •   Іван Віцеліч (1993—1996)

Примітки ред.

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 27 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 27 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 27 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 28 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 28 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 28 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 28 квітня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Запис матчу Вайтекере-Кентербері. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 29 квітня 2016.
  9. Запис матчу Вайтекере-Веллінгтон. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
  10. Waitakere book 2013 O-League spot. Архів оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 29 квітня 2016.

Джерела ред.