АСБ Прем'єршип (англ. ASB Premiership) — змагання з футболу з-поміж клубів Нової Зеландії, в ході якого визначається чемпіон країни й представники міжнародних клубних змагань. Перший розіграш АСБ Прем'єршипу стартував 2004 року. Професійна футбольна ліга, яка знаходиться під управлінням Федерації Футболу Нової Зеландії. Ліга працює окремо від різних зимових регіональних кубкових змагань, і багато команд, що виступають у національному чемпіонаті також беруть участь у цих турнірах. Зараз титульним спонсором чемпіонату виступає «ASB Bank». Слід зазначити, що в турнірі не бере участь найсильніша команда Нової ЗеландіїВеллінгтон Фенікс, який регулярно виступає в австралійській А-лізі.

АСБ Прем'єршип
ASB Championship.png
Засновано 2004
Регіон Нова Зеландія Нова Зеландія
Конфедерація ОФК (Океанія)
Кількість команд 8
Рівень в ієрархії 1
Внутрішній кубок Вайт Ріббон Кап
Міжнародні турніри Ліга чемпіонів ОФК
Поточний чемпіон «Окленд Сіті»
Найбільше перемог «Окленд Сіті» (Прем'єршип—7)
(Чемпіоншип—6)
ТВ-партнер Скай Спортс
(Нова Зеландія)

Формат змаганняРедагувати

Чемпіонат складається з двох етапів: Ліги ​​(зазвичай називають регулярну частину сезону) та Чемпіоншипу (зазвичай називають плей-оф).[1]

Дві команди, кожна з яких перемагає в одному з етапів ліги, Регулярна частина («Minor Premier») і «Grand Final» («Чемпіон») отримують право виступати в Лізі чемпіонів ОФК. Якщо ж команда виграє і «Малий Прем'єршип» і «Великий Фінал», то до Ліги чемпіонів ОФК виходить друга команда «Малого Прем'єршипу». Така ситуація траплялася багато разів; вперше це сталося в 2006 році, коли Окленд Сіті переміг і у «Малому Прем'єршипу», і у «Великому Фіналі», а Янг Харт Манавату кваліфікувалися для участі в Лізі чемпіонів АФК, незважаючи на те, що клуб Кентербері Юнайтед став фіналістом «Великого Фіналу».

У Чемпіонаті Нової Зеландії є ще одна особливість — жоден футбольний клуб не має можливості як вилетіти з чемпіонату, так і підвищитися в класі. У цьому компоненті Чемпіонат Нової Зеландії подібний до ліг Австралії та Сполучених Штатів.

ЛігаРедагувати

В регулярній частині чемпіонату беруть участь дев'ять клубів, кожен з яких двічі зустрінеться з кожним суперником, але кожна команда-учасниця чемпіонату протягом сезону пропускає по 2 тури (у зв'язку з непарною кількістю команд-учасниць). В кінці регулярної частини сезону, команди, які посіли перші чотири місця в чемпіонаті, виходять до плей-оф. Протягом перших чотирьох сезонів регулярної частини чемпіонату кожен клуб зустрічався зі своїми суперниками по три рази, але у 2008 році цю систему було замінено на 14-ти матчеву, через фінансові труднощі, які почали відчувати деякі клуби.

ЧемпіоншипРедагувати

Плей-оф складається з домашнього та виїзного поєдинків півфінальної серії, переможці обох півфінальних матчів грають один матч «Grand Final»(«Великий фінал»).

Фаза плей-оф в першому сезоні складалася з трійки найкращих клубів, в результаті чого переможець «Малого Прем'єршипу» отримував право на участь у «Великому Фіналі», суперником якого, мала стати команда, яка перемогла у попередньому фіналі, в якому грали срібний та бронзовий призер регулярної частини національного чемпіонату. ФФНЗ як експеримент допустила до участі в плей-оф сезону 2005-06 років п'ять найкращих клубів регулярної частини національного чемпіонату, але експеримент не виправдав надій федерації, а тому вже починаючи з сезонів 2006-07 і 2007-08 років повернулася система плей-оф з трьома командами-учасницями.

ІсторіяРедагувати

Чемпіонат Нової Зеландії з футболу був створений як заміна колишньої Новозеландської Національної Футбольної Ліги («New Zealand National Soccer League» — «NZNSL»), турнір за участю клубів з регіональних керівних органів Федерації Футболу Нової Зеландії. НЗНФК повинен був бути існувати як літній чемпіонат за участю нових клубів, створених виключно для нового чемпіонату, ці нові клуби створені також були і для участі в зимових турнірах. Єдиним винятком з цього спису є Нейпір Сіті Роверс, чий першопочатковий клуб Хокс-Бей Юнайтед починаючи з другого сезону приєднався до інших клубів в регіоні Хокс-Бей.

З одинадцяти клубів, які подали заявки для участі в новому турнірі, 7 квітня 2004 року було оголошено, що будуть брати участь в новому турнірі Окленд Сіті, Кентербері Юнайтед, Нейпір Сіті Роверс, Отаго Юнайтед, Тім Веллінгтон, ФК «Ваїкато» , Уайтакере Юнайтед і Янг Харт Манавату, а «Оле Мадрідс», Іст Окленд та Бухта Достатку (Тім Бай оф Пленті) було відмовлено. Розлючені цим рішенням представники клубу «Оле Мадрідс» подали до суду на Федерацію Футболу Нової Зеландії. Суть позову полягала в тому, що клуб «Оле Мадрідс» вимагав відшкодувати збитки, які клуб зазнав унаслідок такого рішення Федераціх, р також вимагав включити свою команду до нового турніру, аргументуючи ці вимоги тим, що, в той час як вони подавали заявку для виступу в чемпіонаті, вони відповідали критеріям для участі в турнірі, як і решта команд, які успішно пройшли процедуру заявки. Справа була провалена командою «Оле Мадрідс» за вісім днів до початку першого сезону «NZNSL».[2] Західні передмістя та «Оле Академі» є основним джерелом гравців для клубу «Тім Веллінгтон».[3] Іст Окленд також діяв у правовому полі, але надалі зупинився.[4]

Перший матч нового турніру відбувся 15 жовтня 2004 року, і завершилася перемогою над Нейпір Сіті Роверс над Окленд Сіті на острові Парк, в Нейпірі, з рахунком 3:1. Окленд Сіті були також були нагороджені чемпіонським титулом «NZNSL» після перемоги у фіналі над Уайтакере Юнайтед з рахунком 3:2.

Перед початком другого сезону Нейпір Сіті Роверс було реорганізовано в Хоукіс Бей Юнайтед, фактично це відбулося об'єднання з декількома іншими місцевими футбольними клубами. Також перший чемпіон NZNSL» переміг в Лізі чемпіонів ОФК після перемоги у фіналі клубу Окленд Сіті над командою Французької Полінезії Пірае з рахунком 3:1.

Після закінчення сезону 2006-07 років, Федерація футболу Нової Зеландії продовжила ліцензії для участі в чемпіонаті на три сезони семи з восьми командам-учасницям змагання, крім Янг Харт Манавату, який повинен був повторно подати заявку через побоювання Федерації з приводу фінансової та організаційної ситуації в клубі. Проте, врешті-решт, «Янг Харт», з другої спроби, отримали цю ліцензію, після того як клуб заявив чотири бази клубу - один в Гісборні, один — в Норзшорі-Сіті, і два — в Манукау. «Оле Мадрідс» також отримав ліцензію, однак перед початком турніру команда відмовилася від участі в ньому.

2 вересня 2010 року Федерація футболу Нової Зеландії оголосила про підписання 5-річної спонсорської угоди «ASB Bank», в результаті зміни титульного спонсору, Новозеландська Національна Футбольна Ліга змінила сою назву на АСБ Прем'єршип.[5]

У 2013 році, після розгляду комітету з розвитку АСБ Прем'єршипу, Янг Харт Манавату був виключений зі змагань після закінчення останнього з трьох сезонів, на які клубу було надано ліцензію для участі в турніру. Федерація Футболу Нової Зеландії також підтвердила, що команда, яка складається з новозеландських гравців народжених не раніше як 1 січня 1995 року, займе місце Manawatu в Прем'єршипі протягом принаймні двох наступних сезонів. Залучення команди - відомої як СК «Вондерерс» - мало забезпечити адекватну підготовку для гравців Збірної Нової Зеландії U-20 на майбутній Молодіжний чемпіонат світу з футболу 2015, який мав пройти в Новій Зеландії.[6] Багато плутанини з'явилося з ініціалами "СК" в назві нової команди, оскільки ніякого офіційного пояснення не було дано щодо того, що вони означають. Ця ситуація тривала до тих пір, допоки після першого матчу тренер клубу Даррен Бізлі, нарешті, не пояснив, що "СК" означає "Спеціальний Клуб", "вони означає, що ця команда виникла в особливій ситуації і спеціально створена для цієї мети".[7]

У сезоні 2014-15 років Прем'єршип розширився до дев'яти команд, вперше в своїй історії. Резервна команда Веллінгтон-Фенікс приєднався до змагань, щоб надати ігрову практику для гравців, які не часто грають за першу команду в А-Лізі. Були введені в дію обмеження для всіх клубів, які виступають в Чемпіонаті, що принаймні 50 % усіх гравців будь-якої команди-учасниці чемпіонати в день мають право грати за «Всіх Білих» (прізвисько молодіжної збірної Нової Зеландії).[8]

Після 11 повних сезонів національного чемпіонату, лише Окленд Сіті та Уайтакере Юнайтед перемагав у чемпіоншипі або прем'єршипі, Окленд Сіті виграв свій шостий прем'єршип і шостий титул переможця чемпіоншипу у сезоні 2014-15 років.

У грудні 2015 року було оголошено, що ліга буде розширена до 10 команд протягом сезону 2016-17 років, Істерн Сабарбс з Окленду, Гамільтон Вондерерз з Гамільтона, та Тасман Юнайтед з міста Нельсон вступають в чемпіонаті, в той час як ВейБОП Юнайтед припинив виступи в чемпіонаті.[9]

КлубиРедагувати

В даний час існують 10 футбольних клубів з Нової Зеландії, які грають у АСБ Прем'єршипі. На відміну від більшості європейських ліг, до 2019 року не було ніякої системи вибуття та підвищення у класі. Аналогічна система ліг діє в Австралії та в Сполучених Штатах.

Нинішні клубиРедагувати

Команда Місто, Регіон Стадіон Приєдналася Гол. тренер
  Окленд Сіті Окленд, Окленд Ківітеа Стріт 2004   Рамон Трібульєтч
  Кентербері Юнайтед Крайстчерч, Кентербері Інгліш Парк 2004   Віллі Гердсен
  Гамільтон Вондерерз Гамільтон, Ваїкато Поррітт Стедіум 2016   Рікі Герберт[10]
  Істерн Сабарбс Окленд, Окленд Нгахуе Різьорв 2016   Денні Гей
  Хоукіс Бей Юнайтед Нейпір, Хоукіс Бей Блувотер Стедіум 2005   Брет Енджел[11]
  Саузерн Юнайтед Данідін, Отаго Форсіз Берр Стедіум 2004   Пол О'Рілі[12]
  Тасман Юнайтед Нельсон, Нельсон Трафальгар Парк 2016   Джесс Айбром
  Тім Веллінгтон Веллінгтон, Веллінгтон Дейвід Феррінгтон Парк 2004   Хосе Фігейра
  Уайтакере Юнайтед Венуапай, Окленд Фред Тейлор Парк 2004   Кріс Мілічіч[13]
  Веллінгтон-Фенікс Резервз Веллінгтон, Веллінгтон Ньютаун Парк 2014   Пол Темпл

Колишні клубиРедагувати

Команд Місто, Регіон Приєдналася Покинула
  Янг Харт Манавату Палмерстон-Норт, Манавату-Вангануї 2004 2013
  Вондерерс Північний Харбур, Окленд 2013 2015
  ВейБОП Юнайтед Кембридж, Ваїкато 2004 2016

Змінили назвиРедагувати

«Прем'єри» та «Чемпіони»Редагувати

Команди, які виграють етап ліги (далі "Прем'єр") та Великий Фінал («Чемпіонський») отримують право виступати в Лізі чемпіонів АФК. Якщо ж команда виграє і Прем'єршип і Великий Фінал, команда, яка зайняла друге місце в регулярному чемпіонаті отримує право в наступному сезоні взяти участь в Лізі чемпіонів АФК.

Сезон Регулярний сезон Великий Фінал
Переможець прем. Очок Фіналіст Переможець чем. Очок Фіналіст
2004–05 Окленд Сіті   46 – 40   Уайтакере Юнайтед Окленд Сіті   3 – 2   Уайтакере Юнайтед
2005–06 Окленд Сіті   48 – 46   Янг Харт Манавату Окленд Сіті   3 – 3 (д.ч.)
4 – 3 (пен.)
  Кентербері Юнайтед
2006–07 Уайтакере Юнайтед   47 – 45   Янг Харт Манавату Окленд Сіті   3 – 2   Уайтакере Юнайтед
2007–08 Уайтакере Юнайтед   51 – 50   Окленд Сіті Уайтакере Юнайтед   2 – 0   Тім Веллінгтон
2008–09 Уайтакере Юнайтед   33 – 25   Окленд Сіті Окленд Сіті   2 – 1   Уайтакере Юнайтед
2009–10 Окленд Сіті   31 – 29   Уайтакере Юнайтед Уайтакере Юнайтед   3 – 1   Кентербері Юнайтед
2010–11 Уайтакере Юнайтед   36 – 30   Окленд Сіті Уайтакере Юнайтед   3 – 2   Окленд Сіті
2011–12 Окленд Сіті   36 – 29   Кентербері Юнайтед Уайтакере Юнайтед   4 – 1   Тім Веллінгтон
2012–13 Уайтакере Юнайтед   37 – 33   Окленд Сіті Уайтакере Юнайтед   4 – 3 (д.ч.)   Окленд Сіті
2013–14 Окленд Сіті   33 – 26   Тім Веллінгтон Окленд Сіті   1 – 0   Тім Веллінгтон
2014–15 Окленд Сіті   42 – 30   Тім Веллінгтон Окленд Сіті   2 – 1   Хоукіс Бей Юнайтед
2015–16 Окленд Сіті   38 – 30   Хоукіс Бей Юнайтед Тім Веллінгтон   4 – 2 (д.ч.)   Окленд Сіті

Команди-учасниці Прем'єршипаРедагувати

Чемпіон Перемог Фіналіст Роки
  Окленд Сіті
7
4
2004–05, 2005–06, 2009–10, 2011–12, 2013–14, 2014–15, 2015–16
  Уайтакере Юнайтед
5
2
2006–07, 2007–08, 2008–09, 2010–11, 2012–13
  Янг Харт Манавату
2
  Тім Веллінгтон
2
  Кентербері Юнайтед
1
  Хоукіс Бей Юнайтед
1

Команди-учасниці ЧемпіоншипуРедагувати

Чемпіон Перемог Фіналіст Роки
  Окленд Сіті
6
3
2004–05, 2005–06, 2006–07, 2008–09, 2013–14, 2014–15
  Уайтакере Юнайтед
5
3
2007–08, 2009–10, 2010–11, 2011–12, 2012–13
  Тім Веллінгтон
1
3
2015–16
  Кентербері Юнайтед
2
  Хоукіс Бей Юнайтед
1

НагородиРедагувати

Золота бутсаРедагувати

Золоту бутсу вручають гравцеві, який забив найбільше м'ячів у ворота суперників протягом сезону.

Рік Гравець Клуб Голи
2007–08   Грехем Літтл   Тім Веллінгтон 12
2008–09   Луіс Корралес   Тім Веллінгтон 12
2009–10   Сеулі Соромон   Янг Харт Манавату 9
2010–11   Аллан Пірс   Уайтакере Юнайтед 13
2011–12   Джордж Слефендорфас   Кентербері Юнайтед 12
2012–13   Рой Кришна   Уайтакере Юнайтед 12
2013–14   Еміліано Таді   Окленд Сіті 12
2014–15   Тайлер Бойд
  Том Джексон
  Шон Лавмур
  Резервна команда Веллінгтон-Фенікс
  Саузерн Юнайтед
  Хоукіс Бей Юнайтед
10
2015–16   Раян Де Вріз   Окленд Сіті 15

Рекорди та статистичні даніРедагувати

Лідери НЗФК за весь часРедагувати

матчі регулярного сезонуРедагувати

Станом на кінець сезону 2015–16 років

Клуб ЗС Іг. В Н П ЗМ ПМ РМ О 1-ше 2-ге 3-тє 4-те
  Окленд Сіті 12 198 141 31 26 508 205 +303 454 7 4 1 -
  Кентербері Юнайтед 12 198 81 33 84 320 307 +13 276 - 1 2 6
  Хоукіс Бей Юнайтед¹ 12 198 74 36 142 323 388 −65 258 - 1 2 2
  Саузерн Юнайтед² 12 198 39 33 126 211 457 −246 160 - - - -
  Тім Веллінгтон 12 198 96 34 68 409 332 +77 322 - 2 4 2
  ВейБОП Юнайтед³ 12 198 61 28 109 272 410 −138 211 - - 1 -
  Уайтакере Юнайтед 12 198 120 24 54 449 250 +249 384 5 2 1 2
  Вондерерс 2 30 9 1 20 61 86 −25 28 - - - -
  Резервна команда Веллінгтон-Фенікс 2 30 6 4 20 43 68 –25 22 - - - -
  Янг Харт Манавату 9 154 51 25 78 253 344 −91 178 - 2 1 -
¹ Включаючи досягнення Нап'єр Сіті Роуерз
² Включаючи досягнення Отаго Юнайтед
³ Включаючи досягнення ФК «Ваїкато»

фінальні матчіРедагувати

Після закінчення сезону 2013-14 років

Клуб SP Іг. В Н П ЗМ ПМ РМ О Сер. 1-ше 2-ге 3-тє
  Окленд Сіті 10 22 14 1 7 53 35 +18 43 1.955 5 2 1
  Уайтакере Юнайтед 9 21 13 0 8 57 39 +18 39 1.857 5 3 -
  Тім Веллінгтон 7 17 7 1 9 23 35 −12 22 1.294 - 3 2
  Кентербері Юнайтед 5 13 4 2 7 18 28 −10 14 1.077 - 2 3
  Саузерн Юнайтед² 1 1 0 1 0 2 2 0 1 1.000 - - -
  Янг Харт Манавату 3 5 1 1 3 6 10 −4 4 0.800 - - 2
  ВейБОП Юнайтед³ 1 1 0 0 1 1 4 −3 0 0.000 - - 1
  Хоукіс Бей Юнайтед¹ 2 4 0 0 4 6 13 −7 0 0.000 - - 1
¹ Включаючи досягнення Нап'єр Сіті Роуерз
² Включаючи досягнення Отаго Юнайтед
³ Включаючи досягнення ФК «Ваїкато»

Найбільші перемогиРедагувати

Season Home team Result Away team Date
2013–14 Саузерн Юнайтед   0 – 10   Окленд Сіті 16 лютого 2013
2006–07 Уайтакере Юнайтед   8 – 0   Саузерн Юнайтед 8 березня 2007
2007–08 Янг Харт Манавату   0 – 8   Тім Веллінгтон 6 січня 2008
2007–08 Кентербері Юнайтед   1 – 9   Уайтакере Юнайтед 20 січня 2008
2011–12 Кентербері Юнайтед   9 – 1   Янг Харт Манавату 22 січня 2012
2012–13 ФК «Ваїкато»   1 – 9   Уайтакере Юнайтед 20 січня 2013
2005–06 Янг Харт Манавату   8 – 1   Хоукіс Бей Юнайтед 18 лютого 2006
2006–07 Тім Веллінгтон   7 – 0   Хоукіс Бей Юнайтед 26 січня 2007
2011–12 Кентербері Юнайтед   7 – 0   Хоукіс Бей Юнайтед 4 February 2012

Найрезультативніші матчіРедагувати

Сезон Господарі Результат Гості Дата
2005–06 Тім Веллінгтон   4 – 6   Окленд Сіті 7 січня 2006
2007–08 Кентербері Юнайтед   1 – 9   Уайтакере Юнайтед 20 січня 2008
2011–12 Кентербері Юнайтед   9 – 1   Янг Харт Манавату 22 січня 2012
2012–13 ФК «Ваїкато»   1 – 9   Уайтакере Юнайтед 20 січня 2013
2012–13 Уайтакере Юнайтед   6 – 4   Хоукіс Бей Юнайтед 9 березня 2013
2013–14 Саузерн Юнайтед   0 – 10   Окленд Сіті 16 лютого 2013
2005–06 Янг Харт Манавату   8 – 1   Хоукіс Бей Юнайтед 18 лютого 2006
2007–08 ФК «Ваїкато»   4 – 5   Янг Харт Манавату 30 березня 2008
2011–12 Янг Харт Манавату   2 – 7   Уайтакере Юнайтед 15 січня 2012

Суміжні змаганняРедагувати

АСБ Фенікс ЧеленджРедагувати

Починаючи з сезону 2010-11 років розпочався розіграш «АСБ Челендж Серієс». Це індивідуальний товариський турнір, в якому змагаються кращі вісім клубів Прем'єршипу разом з резервною командою Веллінгтон Фенікс, новозеландська команда, яка виступає в австралійській A-Ліга. Розіграш «АСБ Фенікс Челенджу» було припинено по завершенню сезону 2010-11 років, але вже з 2012-2013 років знову відновлено.

Молодіжна Національна Ліга АНБРедагувати

У Новій Зеландії також проводиться чемпіонат серед вікової категорії U-20 під назвою «Національна Молодіжна Ліга». Сезон 2011/12 років складався з двох конференцій (Північної та Південної), в кожній з яких брало участь по чотири команди, які зіграли проти суперників з кожної конференції по два рази (вдома і на виїзді), таким чином за регулярну частину сезону команди зіграли по шість матчів. По завершенню регулярної частини сезону у півфіналі молодіжної ліги перша команда Північної конференції грала з другою командою Південної конференції, а команда-переможець Південної конференції зіграла з другою командою Північної конференції. Переможці цих матчів зустрілися один з одним у великому фіналі. Чинний чемпіон Молодіжної ліги Кентербері Юнайтед на стадіоні «Білл Маккінлі Парк», в Окленді, у додатковий час переміг Уайтакере Юнайтед з рахунком 2:1.[14] У сезоні 2012-13 років ліга була розширена до 10 команд-учасниць з Нельсон Фелконс в південній конференції, а в Північній конференції приєдналася національна Збірна Нової Зеландії U-17.

Сезон Переможець Рахунок Фіналіст
2007–08 Уайтакере Юнайтед 6 – 3 (дод. час) Кентербері Юнайтед
2008–09 Окленд Сіті 6 – 4 (дод. час) Уайтакере Юнайтед
2009–10 Кентербері Юнайтед 6–0 Уайтакере Юнайтед
2010–11 Уайтакере Юнайтед 2–0 Кентербері Юнайтед
2011–12 Кентербері Юнайтед 2 – 1 (дод. час) Уайтакере Юнайтед
2012–13 Окленд Сіті 3–0 Саузерн Юнайтед

Ліга чемпіонів АФКРедагувати

Ліга чемпіонів ОФК, або О-Ліга — головний міжнародний клубний футбольний турнір в Океанії. Він організовується ОФК, керівним футбольним органом Океанії. В рамках поточного формату вона була заснована в 2007 році, і прийшла на зміну Клубному Чемпіоншипу Океанії. АСБ Чемпіоншип в цьому турнірі представляють два футбольні клуби. Команди з Нової Зеландії чотири рази перемагали в О-Лізі.

Уайт Ріббон КапРедагувати

Уайт Ріббон Кап (Кубок Білої Стрічки) — футбольний турнір в Новій Зеландії, який проходить за олімпійською системою. Сезон 2011 - 2012 років став першим в історії Кубку НЗФ.

Цей турнір було створено в 2011 році, щоб забезпечити регулярну ігрову практику для шести клубів, які не беруть участі в Лізі Чемпіонів ОФК і проходить разом з регулярним сезоном АСБ Прем'єршипу.[15]

Сезон Переможець Рахунок Фіналіст
2011–12 Тім Веллінгтон 6–1 ФК «Ваїкато»

СуддіРедагувати

Арбітри призначаються на матчі переважно з Нової Зеландії, але іноді іноді запрошуються й з інших країн, в першу чергу з Австралії. Незважаючи на те, що матч судді можуть працювати на матчах за межами футбольної федерації, яку вони представляють, помічники судді та четвертий арбітр, як правило, призначаються з федерації, яка запросила іноземного суддю.

ЛоготипиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ПРАВИЛО 10: НАЦІОНАЛЬНА ЛІГА. NZFootball.co.nz. Архів оригіналу за 17 січень 2015. Процитовано 31 липня 2015 року. 
  2. Чорний рік для Нової Зеландії після всіх білих поразок. Access My Library. 29 грудня 2004 року. Процитовано 15 червня 2010 року. 
  3. Браун, Иайкл (14 лютого 2005 року). Національний сервіс. Офіційний сайт клубу Тім Веллінгтон. Herald on Sunday. Архів оригіналу за 22 жовтня 2008 року. Процитовано 15 червня 2010 року. 
  4. Нові футбольні вибори показали. TVNZ. 6 квітня 2004 року. Архів оригіналу за 16 травня 2011 року. Процитовано 15 червня 2010 року. 
  5. Федерація футболу Нової Зеландії підписала найбільшу спонсорську угоду. Stuff.co.nz. 2 вересня 2010 року. Процитовано 12 листопада 2014 року. 
  6. Манавату викинули з АСБ Прем'єршипу. TVNZ. 10 травня 2013 року. Процитовано 12 листопада 2014 року. 
  7. Холловей, Брюс (18 листопада 2013 року). Пояснення значення назви команди СК «Вондерерс». The New Zealand Herald. Процитовано 12 листопада 2014 року. 
  8. Підтверджено факт розширення АНБ Прем'єршипу. The New Zealand Herald. 22 серпня 2014 року. Процитовано 13 листопада 2014 року. 
  9. Нове тріо команд приєдналося до АСБ Прем'єршипу. Федерація Футболу Нової Зеландії. 16 грудня 2015 року. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 18 квітень 2016. 
  10. Voerman, Andrew (30 May 2017). Hamilton Wanderers name Ricki Herbert as their new national league coach. Stuff. 
  11. Брет Енжел призначений головним тренером Хоукіс Бей. Хоукіс Бей Юнайтед Футбол. Процитовано 12 листопада 2014 року. 
  12. O'Reilly takes charge of Southern. New Zealand Football. 21 June 2016. Архів оригіналу за 25 August 2016. Процитовано 30 October 2016. 
  13. France, Marvin (3 December 2015). Chris Milicich back at Waitakere United and determined to salvage their season. Stuff. 
  14. http://www.nzfc.co.nz/index.php?id=14
  15. Холлетт, Девід (30 листопада 2011 року). Камо з Кентербері Юнайтед не щастить у першому раунді. The Press. Процитовано 2011-11-30. 

ДжерелаРедагувати