Вікіпедія

Бойченко Валерій Петрович

Бойченко Валерій Петрович
Народився 3 травня 1941(1941-05-03)
Снігурівка, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Помер 25 березня 2011(2011-03-25) (69 років)
Миколаїв, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність Українець
Діяльність поет, перекладач, публіцист, краєзнавець, педагог, громадський діяч
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Мова творів українська
Роки активності з 1970
Жанр поезія
Премії Премія ім. Миколи Аркаса
Премія ім. П. Тичини
Всеукраїнська літературна премія імені Олександра Олеся
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойченко.

Вале́рій Петро́вич Бо́йченко (3 травня 1941, Снігурівка — 25 березня 2011, Миколаїв[1]) — український поет, перекладач, публіцист, педагог, краєзнавець, громадський діяч.

Біографія ред.

Народився 3 травня 1941 р. в с. Снігурівка (тепер місто) на Миколаївщині.

Закінчив середню школу в м. Херсон. Працював на судноремонтному та комбайновому заводах. В 1965 році закінчив факультет іноземних мов Львівського університету (романо-германська філологія). По закінченні університету викладав англійську мову в школі-інтернаті в м. Душанбе (Таджикистан). Після повернення в Україну викладав у Херсонському мореходному училищі, Херсонському індустріальному інституті. Згодом переїжджає до Миколаєва. Викладав англійську мову в Миколаївському державному педагогічному інституті імені В.Г.Бєлінського. Викладав літературне краєзнавство, очолював редакційно-видавничий відділ у Миколаївському інституті післядипломної педагогічної освіти.

Трагічно помер 25 березня 2011 року. Похований у Миколаєві.

Громадська діяльність ред.

Член Спілки письменників України (1976). Двічі обирався головою Миколаївської обласної організації Спілки письменників України . Був відповідальним секретарем Миколаївської організації Спілки письменників України. Очолював літературне об'єднання «Стапель» при Чорноморському суднобудівному заводі - найдавніше літо на теренах колишнього СРСР.

В. П. Бойченко — серед фундаторів перших неформальних організацій на Миколаївщині часів відродження Незалежності. З 1989 р. по 1998 р. був першим головою, потім співголовою Миколаївської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта», у 2000 р. був обраний головою Миколаївської міської організації цього товариства. Член товариства «Меморіал», а також член Києво-Могилянського братства. У 1988–1989 рр. очолював Миколаївську екологічну організацію «Зелений світ», а також Миколаївське міське товариство української мови. Він - голова редколегії просвітницької газети «Аркасівська вулиця».

Учасник всеукраїнських конференцій багатьох організацій. Делегат Всесвітнього Конгресу українців. Був учасником кількох всесоюзних та міжнародних Шевченківських свят, міжнародного Шевченківського форуму "Від серця Європи - до серця України" на теплоході "Маршал Рибалко" (від Одеси до Києва, 1989).

Літературна діяльність ред.

В.П.Бойченко почав друкувати поезії, переклади, публіцистичні і краєзнавчі статті в херсонській пресі на поч. 1960-х рр.

Поетичний дебют В.Бойченка відбувся на сторінках альманаху „Вітрила-70-71” (1971). Автор збірок поезій «Іскри», «Сонячні кола», «Поліття», «Багряні колони», «Широти», «Світлі ріки», «Доброта», «Птахи над полум'ям», «Правий берег», «Не повториться мить», книжки для дітей «Який широкий світ!».

В.Бойченко переклав дві збірки англійської та американської поезії для дітей: "У мене курочка була" (1973) та "Зроду ще такого я не бачив!" (1975).

У його перекладі вийшли також повість американського письменника В.Джеймса "Димок" та роман англійського письменника Р.-Л.Стівенсона "Корабельна катастрофа".

Краєзнавча діяльність ред.

В.П.Бойченко - автор понад 100 краєзнавчих статей і публіцистичних нарисів. Він - упорядник книги "З історії соовесності Південного Прибужжя" (2005, ждодатк. наклад - 2006), упорядник та автор хрестоматії у 2-х ч. "Миколаївщина в історії України" (2009). Автор та телеведучий програми "Основи" на Миколаївському телебаченні.

Автор сценарію фільму "Думи мої" (друга премія обласного конкурсу сценарію до 200-річчя Миколаєва (1989). Він - ініціатор і співавтор унікального видання "Шевченківський енциклопедичний словник Миколаївщини" (2014).

За його наполягання в Миколаєві встановлено меморіальну дошку Тарасу Шевченку на приміщенні Центрально-Миколаївського військкомату по вул. Шевченка.

Нагороди ред.

Лауреат обласної премії імені М. Аркаса 1997 року в номінації «Просвітницька діяльність» та літературної премії імені Павла Тичини.

У 2008 році присуджено Всеукраїнську літературну премію ім. Олександра Олеся за поетичну збірку «Книга Леля».

Нагороджений почесними знаками громадських організацій: Українського фонду культури "За подвижництво в культурі", ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка "Будівничий України", почесною відзнакою НСПУ.

Вшанування пам'яті ред.

У містах Новий Буг та Снігурівка існують вулиці Валерія Бойченка[2].

На фасадах Центральної районної бібліотеки у м. Снігурівка та Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти встановлено меморіальні дошки.

З ініціативи Миколаївської обласної організації Народного Руху України проводиться щорічний конкурс сучасної української патріотичної поезії імені Валерія Бойченка (з 2015 р.).

Основні твори ред.

  • Вірші // Южная правда. — 2001. −3 мая
  • Доброта : Поезії. — Одеса: Маяк, 1987. — 127с.
  • Запорозький Гард ; Крик трави; Вулиця Потьомкінська; Храм; Синє небо і пшеничне поле біля готелю; Мертва криниця // Література рідного краю: Посібник-хрестоматія. — Миколаїв, 2003. — С.157 — 163.
  • З нової книги: В Очакові; Холодна весна; Схилом угору // Веч. Николаев. — 2001. — 28апр.
  • З нової книги : Музейний трельяж; Шевченко над Бугом // Рідне Прибужжя. — 2001. — 17трав.
  • Не повториться мить : Поезії та переклади / В.Бойченко. — Миколаїв: МФ НаУКМА, 2001. — 203 с.
  • Правий берег : Лірика. — К.: Дніпро. — 1991. — 203 с.
  • Птахи над полум'ям : Поезії. — К.: Рад. письменник, 1989. — 108 с.
  • Світлі ріки: Лірика. — К.: Рад. письменник, 1984. — 134 с.
  • Який широкий світ: Вірші. — Одеса: Маяк, 1989. — 40 с.: іл.

Література ред.

  • Лауреати літературної премії ім. П.Тичини (2003 рік): [ В. Бойченко за збірку поезій «Не повториться мить»] // Літ. Україна. — 2003. — 13 лют. — С.2.
  • Бойченко Валерій Петрович // Укр. літ. енциклопедія. — К., 1988. — Т.1. — С.207.
  • Бойченко Валерій Петрович, поет, перекладач // Літературна Миколаївщина в особах: Бібліограф. покажчик. — Миколаїв, 2001. — С.18 — 19.
  • Бойченко Валерий Петрович // Николаевский литератор — 2008: справочник. — Николаев, 2008. — С.7.
  • Валерій Бойченко // Література рідного краю: Посібник — хрестоматія. — Миколаїв, — 2003.- С.155 −156. — (Письменники Миколаївщини).
  • Валерій Бойченко // Література рідного краю: Посібник — хрестоматія. — Миколаїв, 1994. — С.174 — 180. — (Письменники Миколаївщини).
  • Валерій Бойченко // Письменники Радянської України. 1917–1987: Бібліогр. покажчик.- К., 1988. — С.83.
  • Январев Э. Бойченко Валерий Петрович // Николаевцы, 1789–1999: Энцикл. словарь. — Николаев, 1999. — С.66 — 67.
  • Братан М. Доторк до серця: [Нова збірка В. Бойченка «Книга Леля»] / М. Братан // Вечерний Николаев. — 2006.- 23 нояб. — С.5.
  • Братан М. Формула кохання: [збірка «Книга Леля» здобула триумфальне визнання, літ. премію ім. О. Олеся] / М. Братан // Рідне Прибужжя. — 2009. — 10 січ. — С.3.
  • Жадько В. Усе поезія, все диво…: Валерієві Бойченку — 65 / В. Жадько //Рідне Прибужжя. — 2006. — 29 квіт. — С.2.
  • Жадько В. Не маємо права забути. - К.,2019. -344 с.
  • Качурин В Удачи и вдохновения!: [65 лет В. Бойченко] / В. Качурин // Вечерний Николаев. — 2006. — 4 мая. — С.3.
  • Козлов В. Валерий Бойченко: «Жити довіки, жити душі. Жити! Якщо вона є і говорить»// Южная правда. — 2001. — 3 мая
  • Козлов В. Валерий Бойченко: «Коли удвох, не гіркне навіть дим»…: [Про новий зб. віршів В.Бойченка «Книга Леля»] / В. Козлов //Южная правда. — 2006. — 21 сент. — С.5.
  • Кремінь Д. Золота ріка, над синім Овидом…: [ Роздуми над літами і новою книгою В. Бойченка «Не повториться мить»] // Южная правда. — 2003. — 20 февр. — С.5.
  • Кремінь Д. Золота ріка над синім Овидом: Валерієві Бойченку — 60 // Літ. Україна. — 2001. — 17 трав. — С.6.
  • Креминь Д. Повторение непройденного: Неюбилейные заметки к юбилею В. Бойченка // Веч. Николаев. — 2001. — 24 квіт.
  • Креминь Д. Правее правых // Николаевские новости. — 1996. — 11 мая
  • Креминь Д. Южные сатурналии // Николаевские новости. — 2001. — 2 мая
  • Лисогурська Л. Триєдина любов сучасного Леля: [ Про поетичну зб. В. Бойченка «Книга Леля»] / Л. Лисогурська // Щодня. — 2007. — 17 січ. — С. 6.
  • Малицький О. Бойченку — 60! // Укр. південь. — 2001. — № 18, № 19. — С.3.
  • Сизоненко А. Не повторится мгновение: [ Отрывок из эссе ] // Южная правда. — 2002. — 28 февр.
  • Сизоненко О. Хай повториться мить відкриття: [ Із листа письменника ] // Література рідного краю: Посібник — хрестоматія. — Миколаїв, 2003. — С.163 — 164.
  • Старовойт Л. В. Мотиви й образи поетичних збірок Валерія Бойченка «Не повториться мить» і «Книга Леля» // Л. В. Старовойт Письменники Миколаївщини: літературно — критичні матеріали до курсу «Літературне краєзнавство» / Л. В. Старовойт: навч. посібник. — Миколаїв, 2007. — С.85 — 92.

Примітки ред.

  1. ↑ Умер николаевский поэт Валерий Бойченко [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Розпорядження голови — Миколаївська обласна державна адміністрація. www.mk.gov.ua. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бойченко_Валерій_Петрович&oldid=40075612