Адольф Павінський
Адольф Павінський (07.05.1840–24.08.1896) — польський історик. Професор (1871). Член Краківської Академії Наук (1891).
| Адольф Павінський | |
|---|---|
| Adolf Pawiński | |
_(cropped).jpg) | |
| Народився |
7 червня 1840 Зґеж, Республіка Польща |
| Помер |
23 серпня 1896 (56 років) Гродзиськ-Мазовецький, Ґміна Ґродзіськ-Мазовецький, Гродзиський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща |
| Поховання | Повонзківський цвинтар |
| Країна | Королівство Польське |
| Діяльність | історик, архівіст, викладач університету |
| Галузь | історія[1] і архівознавство[1] |
| Alma mater | Імператорський Санкт-Петербурзький університетd і Дерптський імператорський університетd |
| Вчителі | Гільфердінг Олександр Федорович |
| Знання мов | польська[1] |
| Заклад | Варшавський університет |
| Членство | Академія знаньd |
| Автограф |
 |
Життєпис ред.
Народився у місті Згеж, біля Лодзі. Закінчив Петербурзький університет. Професор Варшавського університету (з 1871), директор Головного архіву у Варшаві (1875). Належав до варшавської історичної школи. Спеціалізувався на дослідженні історії Польщі, головним чином 16 ст. Разом з А. Яблоновським започаткував у 1875 році видання багатотомних «Історичних джерел» з історії Польщі. 8 томів цих «Джерел» присвячено історії України. У них міститься обширний географічно-статистичний матеріал з минулого українських земель 16–17 ст. Він почерпнутий головно з київських архівів, на сьогодні вже певною мірою втрачених, що підвищує наукову вартість цього видання. Однак опубліковані тут дані люстрацій і ревізій українських земель, що проводилися тоді польським урядом, у деяких випадках порівняно з архівними є неповними або й навіть уривчастими.
Помер у місті Гродзиськ-Мазовецький (нині Мазовецького воєводства, Польща).
Праці ред.
- Skarbowość Polsce i jej dzieje za Stefana Batorego: Źкódla dziejowe, t. 8. Warszawa, 1881
- Polska XVI wieków pod względem geograficzne statystycznym, t. 1–5. Warszawa, 1883–92.
Література ред.
- Новодворский В. А. И. Павинский (некролог). «Журнал Министерства народного просвещения», 1895
- Zakrzewski W. Adolf Pawinski: Zarys żywota i pracy. Peterburg, 1897
- Jablonowski A. Udzial s.p. profesora Adolfa Pawinskiego w wydawnictwie Źródla Dziejowe. «Kwaztalnik Historyczny», 1897, r. 11
- Bardach J. Adolf Pawinski. В кн.: Historycy Warszawsky ostatnich dwóch stuleci. Warszawa, 1986.
Джерела ред.
- Лісевич І. Т. ПАВІНСЬКИЙ АДОЛЬФ [Архівовано 26 березня 2017 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.