Адміністративний поділ Азербайджану

Адміністративний поділ Азербайджану — територіальний поділ Азербайджану на адміністративно-територіальні одиниці, відповідно до якого будується система місцевих органів влади.

Загальні відомості ред.

З огляду на економіко-географічне розташування, природні ресурси і корисні копалини, заселеність території, адміністративно-територіальний поділ, специфіку розвитку Азербайджанської Республіки поділяють на 10 економічних районів (азерб. İqtisadi rayon).

Адміністративно територія Азербайджану ділиться на 59 районів (азерб. rayonlar), 11 міст (азерб. şəhərlər) і 1 автономну республіку (азерб. muxtar respublika) — Нахічеванську Автономну Республіку.

Райони в свою чергу поділяються на 2698 муніципалітетів[1][2] (азерб. bələdiyyə, мн. bələdiyyələr).[3]

Економічні райони ред.

 
Мапа економічних районів Азербайджану
  1. Апшеронський економічний район
  2. Гянджа-Ґазахський економічний район
  3. Шекі-Загатальський економічний район
  4. Ленкоранський економічний район
  5. Ґуба-Хачмазький економічний район
  6. Аранський економічний район
  7. Верхньо-Карабаський економічний район
  8. Кельбаджар-Лачинський економічний район
  9. Економічний район Гірський Ширван
  10. Нахічеванський економічний район.

Райони та міста Азербайджану ред.

Райони Азербайджану ред.

 
Адміністративно-територіальний поділ Азербайджану:
1. Апшеронський район
2. Агджабединський район
3. Агдамський район
4. Агдаський район
5. Агстафинський район
6. Ахсуйський район
7. Ширван
8. Астаринський район
9. Баку
10. Балакенський район
11. Бардинський район
12. Бейлаґанський район
13. Білясуварський район
14. Джебраїльський район
15. Джалілабадський район
16. Дашкесанський район
17. Шабранський район
18. Фізулінський район
19. Кедабекський район
20. Гянджа
21. Геранбойський район
22. Гейчайський район
23. Аджикабульський район
24. Імішлінський район
25. Ісмаїллинський район
26. Кельбаджарський район
27. Кюрдамирський район
28. Лачинський район
29. Ленкорань
31. Лерікський район
32. Масаллинський район
33. Мінгечаур
34. Нафталан
35. Нефтечалинський район
36. Огузький район
37. Габалинський район
38. Ґахський район
39. Ґазахський район
40. Ґобустанський район
41. Ґубинський район
42. Кубатлинський район
43. Ґусарський район
44. Саатлинський район
45. Сабірабадський район
46. Шекінський район
47. Шекі
48. Сальянський район
49. Шамахинський район
50. Шамкірський район
51. Самухський район
52. Сіазанський район
53. Сумгаїт
54. Шушинський район
55. Шуша
56. Тертерський район
57. Товузький район
58. Уджарський район
59. Хачмазький район
60. Ханкенді
61. Гейгельський район
62. Хизинський район
63. Ходжалинський район
64. Ходжавендський район
65. Ярдимлинський район
66. Євлахський район
67. Євлах
68. Зангеланський район
69. Загатальський район
70. Зердабський район
Назва району Азербайджанською Адміністративний центр Площа,
км²
Населення (на 1 січня 2010 року) Внутрішній поділ
Агдамський район
Ağdam rayonu
Агдам
1093,9
14 сільських муніципалітетів
Агдашський район
Ağdaş rayonu
Агдаш
1023
103 032 осіб
51 муніципалітет
Агджабединський район
Ağcabədi rayonu
Агджабеді
1760
46 муніципалітетів
Агстафинський район
Ağstafa rayonu
Агстафа
1504
24 муніципалітетів
Агсуський район
Ağsu rayonu
Агсу
1020
59 муніципалітетів
Аджикабульський район
Hacıqabul rayonu
Аджикабул
1641,4
23 муніципалітети
Апшеронський район
Abşeron rayonu
Хирдалан
1546
15 муніципалітетів
Астаринський район
Astara rayonu
Астара
616
15 представництв
і 49 муніципалітетів
Баку
Bakı
2 130
11 районів
Балакенський район
Balakən rayonu
Балакен
923
24 муніципалітети
Бардинський район
Bərdə rayonu
Барда
957
110 муніципалітетів
Бейлаґанський район
Beyləqan rayonu
Бейлаґан
1131
40 муніципалітетів
Білясуварський район
Biləsuvar rayonu
Білясувар
1358
26 муніципалітетів
Гейгельський район
Göygöl rayonu
Гейгель
1380
30 муніципалітетів
Гейчайський район
Göyçay rayonu
Гейчай
736
41 муніципалітет
Геранбойський район
Goranboy rayonu
Геранбой
1731
60 муніципалітетів
Гянджа
Gəncə
129
2 райони і 1селище
Габалинський район
Qəbələ rayonu
Гебеле
1548
55 муніципалітетів
Ґазахський район
Qazaxı rayonu
Ґазах
698
22 муніципалітети
Ґахський район
Qax rayonu
Ґах
1494
53 муніципалітети
Ґобустанський район
Qobustan rayonu
Ґобустан
1369,4
26 муніципалітетів
Ґубинський район
Quba rayonu
Ґуба
2 610
101 муніципалітетет
Ґусарський район
Qusar rayonu
Ґусар
1542
68 муніципалітетів
Дашкесанський район
Daşkəsən rayonu
Дашкесан
1047,0
32 муніципалітети
Джалілабадський район
Cəlilabad rayonu
Джалілабад
1441
119 муніципалітетів
Джебраїльський район
Cəbrayıl rayonu
Джебраїл
1050
Євлахський район
Yevlax rayonu
Євлах
1555
32 муніципалітети
Загатальський район
Zaqatala rayonu
Загатала
1348
31 муніципалітети
Зангеланський район
Zəngilan rayonu
Зангелан
707
Зердабський район
Zərdab rayonu
Зердаб
856
41 муніципалітет
Імішлінський район
İmişli rayonu
Імішлі
1826
49 муніципалітетів
Ісмаїллинський район
İsmayıllı rayonu
Ісмаїлли
2 074
67 муніципалітетів
Кедабекський район
Gədəbəy rayonu
Кедабек
1229
44 муніципалітети
Кельбаджарський район
Kəlbəcər rayonu
Кельбаджар
3 050[4]
Кубатлинський район
Qubadlı rayonu
Кубатли
802
Кюрдамирський район
Kürdəmir rayonu
Кюрдамир
1631,5
60 муніципалітетів
Лачинський район
Laçın rayonu
Лачин
1883[5]
Ленкорань
Lənkəran
Ленкорань
1539
65 муніципалітетів
Лерікський район
Lerik rayonu
Лерік
1084
99 муніципалітетів
Масаллинський район
Masallı rayonu
Масалли
721
106 муніципалітетів
Мінгечаур
Mingəçevir
Нафталан
Naftalan
Нефтечалинський район
Neftçala rayonu
Нефтечала
1451,7
27 муніципалітетів
Огузький район
Oğuz rayonu
Огуз
1216
31 муніципалітет
Саатлинський район
Saatlı rayonu
Саатли
1180,4
44 муніципалітети
Сабірабадський район
Sabirabad rayonu
Сабірабад
1469,4
75 муніципалітетів
Сальянський район
Salyan rayonu
Сальяни
1799
45 муніципалітетів
Самухський район
Samux rayonu
Самух
1455
35 муніципалітетів
Сіазанський район
Siyəzən rayonu
Сіазань
759
14 муніципалітетів
Сумгаїт
Sumqayıt
96
Тертерський район
Tərtər rayonu
Тертер
412
43 муніципалітети
Товузький район
Tovuz rayonu
Товуз
1942
62 муніципалітети
Уджарський район
Ucar rayonu
Уджар
867
29 муніципалітетів
Фізулінський район
Füzuli rayonu
Фізулі
1386
18 сільських муніципалітети
Ханкенді
Xankəndi
Хачмазький район
Xaçmaz rayonu
Хачмаз
1063
70 муніципалітетів
Хизинський район
Xızı rayonu
Хизи
1850
13 муніципалітетів
Ходжавендський район
Xocavənd rayonu
Ходжавенд
1458
Ходжалинський район
Xocalı rayonu
Ходжали
970
Шабранський район
Şabran rayonu
Шабран
1739
33 муніципалітети
Шамахинський район
Şamaxı rayonu
Шемаха
1611
50 муніципалітетів
Шамкірський район
Şəmkir rayonu
Шамкір
1956,7
57 муніципалітетів
Шекінський район
Şəki rayonu
Шекі
2 432,8
66 муніципалітетів
Ширван
Şirvan
30
Шушинський район
Şuşa rayonu
Шуша
289
Ярдимлинський район
Yardımlı rayonu
Ярдимли
667
62 муніципалітети

Райони Нахічеванської Автономної Республіки ред.

 
Райони Нахічеванської Автономної Республіки
1. Бабецький
2. Джульфинський
3. Кенгерлінський
4. Нахічевань
5. Ордубадський
6. Садарацький
7. Шагбузький
8. Шарурський
Назва району Азербайджанською Адміністративний центр Площа Населення Муніципальні утворення
Бабецький район
Babək rayonu
Бабек
901,68 км²
40 муніципалітетів
Джульфинський район
Culfa rayonu
Джульфа
1000 км²
25 муніципалітетів
Кенгерлінський район
Kəngərli rayonu
Ґивраґ
682 км²
11 муніципалітетів
Нахічевань
Naxçıvan
Ордубадський район
Ordubad rayonu
Ордубад
972 км²
45 муніципалітетів
Садарацький район
Sədərək rayonu
Гейдарабад
151, 34 км²
3 муніципалітети
Шагбузький район
Şahbuz rayonu
Шагбуз
815 км²
25 муніципалітетів
Шарурський район
Şərur
Шарур
811,14 км²
64 муніципалітети

Міста Азербайджану ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Azərbaycan bələdiyyələri. Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 10 січня 2010.
  2. Адміністративно-територіальні одиниці Азербайджану [Архівовано 18 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. У назвах конкретних районів використовується форма ізафетної конструкції — bələdiyyəsi.
  4. Kəlbəcər rayonu. Державний комітет зі статистики Азербайджанської Республіки. Архів оригіналу за 14 листопада 2009. Процитовано 10 січня 2010.
  5. Краткая история Лачинского района. Генеральное консульство Азербайджана в Санкт-Петербурге. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 10 січня 2010.

Посилання ред.