Абердер (хребет)
Гірський хребет Абердер (англ. Aberdare Range, раніше хребет Саттіма (англ. Sattima Range), кікуйю: Nyandarua) — гірський хребет завдовжки 160 км, на північ від кенійської столиці Найробі; його середня висота складає 3500 м.н.м. Розташований в окрузі Няндаруа Центральної провінції Кенії, на північний схід від міст Найваша і Гілгіл, та лише трохи на південь від екватора.
Хребет Абердер
англ. Aberdare Range | ||||
| раніше — англ. Sattima Range , кікуйю Nyandarua | ||||
 | ||||
| Вид на хребет на горизонті | ||||
| Країна | Кенія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Центральна провінція | |||
| Область | округ Няндаруа | |||
| Довжина | 160 км км, північ-південь | |||
| Найвища точка | Сатіма | |||
| - координати | 0°20′59″ пд. ш. 36°37′00″ сх. д. / 0.34972° пд. ш. 36.61667° сх. д. | |||
| - висота | 3 999 або 4 001 м м | |||
  Хребет Абердер 100000 | ||||
 Хребет Абердер у Вікісховищі | ||||
Топологія ред.
Хребет Абердер утворює ділянку східного краю Великої рифтової долини, простягнувшись в цілому з півночі на південь.[1] На заході хребет круто падає у плато Кінангоп, а потім у Велику рифтову долину. На сході хребет зменшує висоту більш м'яко. З вершин хребта можна бачити озеро Найваша і більш далекий ексарп Мау.[2]
Хребет має максимальну висоту 3 999 м.н.м.[3] над рівнем моря і сильно поріс лісами. Колишня назва хребта збереглася в горі Сатіма («гора молодого бичка»), найвищому піку Абердера. Друга за висотою гора, Кінангоп, має висоту 3906 м.н.м. та розташована на південному кінці хребта. гора Кенія, 5 199 м.н.м.[3] — друга за висотою гора в Африці після Кіліманджаро — лежить на схід від хребта Абердер.
Абердер є водним басейном для водосховищ Сасумуа та Ндакайні, які забезпечують більшу частину води для Найробі. Гірські ліси є водним басейном для річки Тана, найбільшої річки Кенії, яка подає воду на комплекс ГЕС «Севен Форкс», який генерує понад 55 % усього виробництва електроенергії в Кенії.[4]
Екологія ред.
Основними екосистемами гірського хребта є дощовий ліс, який з висотою поступається густим бамбуковим лісам, а ті — вересовому пустищу. Круті західні схили мають невелику щільність фауни порівняно з лісами пологих схилів на сході, в яких представлено широке розмаїття дикої природи — слони, буйволи, гігантські лісові кабани, рідкісні чорні носороги (які перебувають під загрозою зникнення), різноманітні кошачі (в тому числі леопарди і рідкісні африканські золоті кішки). Інші зникаючі види, які зустрічаються на хребті, включають мангустів Джексона, чорно-білих колобусів і мавп Сайкса, водяних козлів, редунка, дуїкерів, сервалів і бушбоків.[2]
Рослинність на Абердер також багата — 778 видів, підвидів і сортів рослин зустрічаються в національному парку Абердер, через його висоту і кількість опадів. До дерев відносяться камфора, ялівець, подо і хагенія.[4]
Велика частина хребта перебуває під захистом національного парку Абердер з моменту його створення в 1950 році. Хребет приваблює велику кількість туристів та альпіністів, маршрути яких виходять з головних центрів Найваша та Гілгіл. Нижні частини схилів використовуються для сільського господарства, вищі ділянки відомі своєю дикою природою. Ралі «Rhino Charge» — щорічна подія, яка проводиться екологами в Кенії з метою збору коштів на огорожу національного парку Абердер як елемент захисту найбільшого первісного лісу Східної Африки від знищення.
Ліс хребта Абердер ред.
«Ліс хребта Абердер» є включає Лісовий заповідник Абердер, який разом з ескампом Кікуйю має розміри 120 км у довжину, простягаючись на північ в напрямку Найробі, і близько 40 км ширини у найширшому місці. Маючи периметр 566 км, висота хребта Абердер варіює від 2000 м.н.м. на межі лісу на східній стороні до 4 001 м.н.м. на північній околиці на піку Олдонйо Лесатіма.[4] Від цього піку хребет поступово знижується в напрямку до Няхуруру з північної сторони, де присутні річкові каньйоні і вулканічні сопла. На південній стороні, хребти[5] круто обриваються у південному напрямку від піку Іл Кінангоп до північної частини Північного округу Муранга.
Річки ред.
Основними річками, які витікають з Лісу Абердер, є Атхі і Тана, які впадають в Індійський океан, Еваго Ніро, яка впадає в болото Лоріан, і Малева, яка впадає в озеро Найваша. На хребті беруть початок і декілька приток, а на великих висотах є болотні озера, що є джерелом річок болот та афро-альпійського поясу.
Екосистеми ред.
До ендемічних рослин лісу належать Lobelia deckenii ssp sattimae, Helichrysum gloria-dei і Alchemilla hageniae. Ліс має чотири зони вегетації, а саме: субальпійська зона, ксеноморфічні вічнозелені ліси, високогірні вологі ліси і передгірні ліси.
Субальпійська зона вегетації ред.
Субальпійська зона хребта Абердер на висоті 3300 метрів і вище представлена вересовими пустощами. Зустрічаються альпійська трава (щучник), розбавлена Dendrosenecio johnstonii, Lobelia deckenii та вересом (Erica excelsa). Болотна спільнота є основною рослинністю на цій висоті. Чагарникові спільноти, що складаються з еріки деревоподібної і Hebenstretia angolensis, знаходяться на висоті між 3000 і 3300 м.н.м., а бамбуковий пояс поширений на висоті між 2400 до 3300 м.н.м. і охоплює близько 35 000 га.
Високогірний вологий ліс ред.
Високогірний вологий ліс в основному складений піонерними видами Macaranga capensis і Newbutonia macrocalyx і розташований на східній стороні хребта. У цьому поясі також зустрічаються цінні промислові види дерев, включаючи Aningeria adolfi-friederici, Ocotea usambarensis та Syzygium guineense, які є найбільш поширеними у лісах ескарпа Кікуйюс.
Ксеноморфічний вічнозелений ліс ред.
Розташований на сухих північному і західному схилах Абердера, він складається з кількох видів, найбільш помітними з яких є оливки (маслина європейська, Olea capensis, Olea hochstetteri), подо (Podocarpus latifolius) і ялівець (Juniperus procera).
Передгірні ліси ред.
Передгірні ліси складаються переважно з листопадних видів (Ekebergia capensis, Nuxia congesta, Cassipourea malossana та Calodendrum capense) та розташовані на північно-східних схилах хребта.
Події ред.
Хребет Абердер був названий Джозефом Томсоном 1884 року на честь Лорда Абердера, який в той час був президентом Королівського географічного товариства і Королівського історичного товариства.[6] Абердер також був ліберальним політиком, який служив міністром внутрішніх справ Великої Британії з 1868 по 1873 рік. Він пізніше став першим ректором університету Уельсу.[7]
Ця територія також добре відома як штаб-квартира Дедана Кіматі, лідера Повстання Мау-Мау 1950-х років.[8] Цікаво, що Єлизавета II саме відпочивала в Абердері, коли стала королевою Сполученого Королівства.[2]
Примітки ред.
- ↑ Aberdare Range -- Britannica Online Encyclopedia. www.britannica.com. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 17 березня 2008.
- ↑ а б в Rees, Melinda. The Aberdare Mountain Ranges (Nyandarua Range), Africa. www.bootsnall.com. Архів оригіналу за 16 травня 2011. Процитовано 17 березня 2008.
- ↑ а б Hoiberg, Dale H., ред. (2010). Abedare Range. Encyclopedia Britannica. Т. I: A-ak Bayes (вид. 15th). Chicago, IL: Encyclopedia Britannica Inc. с. 27. ISBN 978-1-59339-837-8.
- ↑ а б в Environmental Expeditions. www.unep.org. Архів оригіналу за 18 березня 2008. Процитовано 17 березня 2008.
- ↑ {http://www.unep.org/dewa/africa/kenyaatlas/PDF/KenyaAtlas_Pre[недоступне посилання] Chapter1.pdf. Chapter 1: Environment and Vision 2030.
- ↑ Peter Robson, Mountains of Kenya (East African Publishing House, 1969), p. 41
- ↑ 'Aberdare, Henry Austin Bruce, 1st Baron (1815-95)', у Magnus Magnusson and Rosemary Goring, eds., Chambers Biographical Dictionary (5th edition, 1990), p. 5
- ↑ Campbell, Alexander (30 березня 1953). A Report from Kenya – TIME. www.time.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2008. Процитовано 17 березня 2008.
Посилання ред.
- The Aberdare Mountain Ranges (Nyandarua Range) [Архівовано 16 травня 2011 у Wayback Machine.]