Вікіпедія

Інститут перегляду історії

організація

Інститут перегляду історії (англ. Institute for Historical Review) — американська організація, що займається переважно видавництвом літератури з історії XX століття[1]. Заснований у 1978 році Дейвидом МакКальденом (також відомий як Льюїс Брендон) — колишнім членом Британського національного фронту, і Уіллісом Карто — головою «Вільного лобі», що нині припинило своє існування. Не є авторитетною в науковому світі організацією.

Інститут перегляду історії
англ. Institute for Historical Review
Тип організація
Засновано 1978
Країна  США
Штаб-квартира Фаунтен-Веллі (33°41′49″ пн. ш. 117°56′37″ зх. д. / 33.6970000000277778° пн. ш. 117.94380000002777820° зх. д. / 33.6970000000277778; -117.94380000002777820)
Мапа

Діяльність ред.

Критиками вважається провідною організацією, що заперечує Голокост й антисемітського структурою, пов'язаною з неонацистами[2][3][4][5].

Організація регулярно проводить конференції, які відвідували Девід Ірвінг, Ернст Цюндель, Юрген Граф та інші ревізіоністи Голокосту.

З 1980 по 1986, потім з 1987 по 2002 роки Інститут видавав власний щоквартальний історичний журнал Journal of Historical Review. З 2002 року Інститут став поширювати свої публікації на своєму сайті[недоступне посилання з червня 2019] і через e-mail.

Директором Інституту з 2000 року є Марк Вебер — історик, ревізіоніст.

Процес Мермельштейн проти Інституту перегляду історії ред.

Інститут перегляду історії запропонував винагороду 50.000 доларів тому, хто зможе довести, що євреїв умертвляли газами в Освенцімі. Колишній в'язень Освенціма Мел Мермельштейн представив нотаріально завірений документ, який засвідчував що його депортували в Освенцім і що він був свідком, як нацисти відправили його матір і двох сестер в газову камеру номер п'ять. ІПІ відмовився прийняти ці докази і платити винагороду і тому він порушив судовий позов проти Інституту, вимагаючи 17 мільйонів доларів. Він стверджував, що пропозиція про винагороду викликало у нього втрату сну, завдало шкоди його фірмі і є «наклепницьким запереченням встановлених фактів». Суд при розгляді справи прийняв затвердження Мермельштейна. Згідно з судовим рішенням, прийнятому в липні 1985 року, ІПІ виплатив Мермельштейну 90 тисяч доларів і опублікував лист з персональними вибаченнями[6].

Напади ред.

З моменту заснування в 1978 р. Інститут перегляду історії був провідним американським видавцем книг та інших матеріалів, що піддавали сумніву історію голокосту. З цієї причини його офіс у Південній Каліфорнії, так само як окремі службовці IHR невдовзі стали цілями кампаній систематичних переслідувань, виявами останніх були обстріл з автомобіля, три акти кидання запалювальних бомб, пошкодження особистих автомобілів співробітників IHR, демонстрації протесту, організовані Лігою захисту євреїв (ЛЗЄ) перед офісом IHR, численні телефонні погрози службовцям протягом робочого дня і вночі. Знущання досягли такої інтенсивності, що родина одного зі службовців ІІО була змушена виїхати[7].

Під час демонстрації перед офісом ІІО 19 березня 1981 року Мордехай Леві й інші члени ЛЗЄ напали на автомобіль агента власника будинку офісу, що приїхав упевнитися в безпеці. Викрикуючи погрози, Леві розбив переднє скло автомобіля, коли той виїжджав[8].

Рано-вранці 25 червня 1981 р. була перша атака офісу ІІО запалювальною бомбою. На щастя, рідина подібна до «коктейлю Молотова», заподіяла тільки незначну шкоду. Чоловік, який заявив, що він представляє «єврейських захисників», зателефонувавши узяв відповідальність на себе[9].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ About the IHR [Архівовано 29 листопада 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. ↑ Extremism in America: Institute for Historical Review [Архівовано 15 січня 2013 у Wayback Machine.], Anti-Defamation League
  3. ↑ Peter Vogelsang & Brian B. M. Larsen. Holocaust Denial: The Institute for Historical Review [Архівовано 10 березня 2005 у Wayback Machine.], The Danish Center for Holocaust and Genocide Studies, 2002
  4. ↑ Jack R. Fischel. «The New Anti-Semitic Axis: Holocaust Denial, Black Nationalism, and the Crisis on Our College Campuses» [Архівовано 1 грудня 2005 у Wayback Machine.], The Virginia Quarterly Review, Spring 1995.
  5. ↑ Other Holocaust deniers: Institute for Historical Review (IHR) [Архівовано 19 березня 2007 у Wayback Machine.], Channel 4
  6. ↑ California Judge Rules Holocaust Did Happen. The New York Times. 10 жовтня 1981. с. A26. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 05.01.2011.
  7. ↑ IHR Newsletter, August 1984; Letter by IHR Director Marcellus to US Senator Jeremiah Denton, July 20, 1984; Information provided by Marcellus.
  8. ↑ Daily Breeze (Torrance), March 20, 1981, p. 1.; Information provided by J. Marcellus.
  9. ↑ «Terror Comes to the IHR», IHR Newsletter, July 1981, p. 2.

Джерела ред.

Медіа ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інститут_перегляду_історії&oldid=41898519