Мова ворожнечі: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 40327443 користувача Flavius1 (обговорення) Тому що статус явно вищий. У міжнародних угодах суржику не буде. Мітки: Скасування Скасовано |
про який суржик ви говорите? ви поміняли місяцями безпричинно. Повертаю як було! Скасування редагування № 40332587 користувача Mykola Swarnyk (обговорення) Мітки: Скасування Скасовано |
||
Рядок 1:
[[Файл:Virgin SIM card in Poland with the slogan of the campaign against hate speech "Words have power, use them wisely".jpg|міні|SIM-карта в Польщі з гаслом кампанії проти мови ворожнечі «Слова мають силу, використовуй їх розумно»]]
'''Мо́ва ворожне́чі''' ({{lang-en|hate speech}} — букв. «мова ненависті», хейтспіч<ref>{{Стаття|автор=Макаренко Є. А.|назва=Стратегічні комунікації в міжнародних відносинах|посилання=http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/3117/2798|видання=Міжнародні відносини|тип=журнал|видавництво=[[Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]|рік=2017|номер=15|серія=«Політичні науки»|accessdate=31 серпня 2017|archivedate=31 серпня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170831223228/http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/3117/2798}}</ref>, гейтспіч<ref>[https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/b2f17910-4723-4691-b06e-28e39a8b4955/content Іванишин Н.Л. КОНЦЕПТ HATE SPEECH Y МОВНОМУ ДИСКУРСІ.//Міжнародна наукова конференція
«ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОГО ТА ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНОГО МОВОЗНАВСТВА». — Київ, Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2020. — С. 51—54.]</ref><ref>[https://ms.detector.media/mediayetika/post/28869/2022-01-27-dotrymannya-zhurnalistskykh-etychnykh-standartiv-velycheznyy-vazhil-u-borotbi-z-movoyu-vorozhnechi/ Білоусенко Ольга. «Дотримання журналістських етичних стандартів — величезний важіль у боротьбі з мовою ворожнечі».//Детектор Медіа, 27 січня 2022]
[[Комітет міністрів Ради Європи]] визначає мову ворожнечі як усі форми самовираження, які включають поширення, підбурення, сприяння або виправдання [[Расизм|расової ненависті]], [[Ксенофобія|ксенофобії]], [[антисемітизм]]у чи інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості, у тому числі: нетерпимість висловів у формі радикального [[націоналізм]]у та [[етноцентризм]]у, [[Дискримінація|дискримінації]] та ворожості щодо [[Меншина (соціологія)|меншин]], [[мігрант]]ів і людей з числа [[Імміграція|іммігрантів]]<ref>[http://wcd.coe.int/ViewBlob.jsp?id=593115&SourceFile=1&BlobId=568168&DocId=582600 RecommendationNo. R (97) 20 on «hate speech» and its Explanatory Memorandum.]</ref>. Поняття найчастіше використовується у галузі [[Юриспруденція|юриспруденції]] та [[Права людини|прав людини]], постійно уточнюючись. Так, [[парламентська асамблея Ради Європи]] у резолюції 1728 (2010 р.) «Дискримінація на основі [[сексуальна орієнтація|сексуальної орієнтації]] та [[гендерна ідентичність|ґендерної ідентичності]]» спеціально засудила таку мову щодо [[ЛГБТ]]<ref>{{Cite web |url=http://assembly.coe.int/Mainf.asp?link=%2FDocuments%2FAdoptedText%2Fta10%2FERES1728.htm |title=Discrimination on the basis of sexual orientation and gender identity: Resolution 1728 (2010). |accessdate=5 червня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150705183324/http://assembly.coe.int/Mainf.asp?link=%2FDocuments%2FAdoptedText%2Fta10%2FERES1728.htm |archivedate=5 липня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
| |||