Люботинський міський краєзнавчий музей: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
копівіо http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59861
м досить тривіальна інформація, 90% є списком переліку, тож поріг оригінальності не перевищує
Рядок 20:
 
== Загальні дані ==
Люботинський краєзнавчий музей здійснює цілеспрямоване збирання, наукове вивчення і всебічне освітньо-виховне використання рухомих (музейних) предметів, які є матеріальним свідченням розвитку природи і суспільства, потреб у засвоєнні та збереженні історичного досвіду минулого.
Розташований музей у центральній частині Люботина у приміщенні Люботинської центральної міської бібліотеки.
 
Розташований музей у центральній частині Люботина у приміщенні Люботинської центральної міської бібліотеки., відкритий для відвідувачів за адресою:
: ''вул. Слобожанська, 10, м. Люботин, (Харківська область, Україна)''
 
Понеділок-четвер — з 8.00 до 17.00, п'ятниця з 8.00 до 16-00, перерва з 13.00 до 14.00, вихідні субота, неділя.
 
== Історія музею ==
Люботинський краєзнавчий музей відкрився [[12 січня]] [[1993]] року з ініціативи місцевих краєзнавців. У [[2006]] році його було закрито, але вже [[2007]] року діяльність музею відновили.
{{copyvio|url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59861|дата=14 травня 2020}}
 
З 1 лютого 2007 р.року по 1 червня 2007 р.року директором музею працював Бандуровський Олексій. З 1 червня 2007 року очолила Люботинський міський краєзнавчий музей Л. Каракаптан.
 
== Фонди та експозиція ==
Люботинський краєзнавчий музей складається з фондосховища та виставкової зали. У музеї — 5,5 тис. експонатів, із них основного фонду — 3,5 тис., допоміжного — 1,9 тис. Серед унікальних — паперові гроші та монети Російської імперії (18–19 ст.), сучасні паперові гроші та монети з усього світу, ікони кінця 19 ст., одяг, предмети побуту та знаряддя праці кінця 19 — поч. 20 ст.
 
Функціонує за напрямами:
* «Люботин від найдавніших часів до сьогодення», основні розділи:
** «Археологічні знахідки»,
** «Заселення та промисловий розвиток краю»,
** «Революційні події 1905. Люботинська республіка»,
** «Воєнні дії наприкінці 1910-х років»,
** «Голодомор 1932–33»,
** «Сталінські репресії»,
** «Друга світова війна та німецько-фашистська окупація міста»,
** «Люботин після встановлення незалежності України»;
* «Етнографія»,
* «Краєзнавці Люботина»,
* «Літературний Люботин»,
* «Видатні люди міста».
 
Регулярно проводяться екскурсії за темами: «Історія рідного міста», «Етнокультурна Україна», «Люботинське городище — архітектурна пам'ятка Лісостепової Скіфії» та ін.; виховні години, уроки мужності, народознавства, зустрічі з видатними людьми.
 
Музейні працівники опублікували низку статей з історії Люботинщини. Ними оформлено тематичні папки: «Люботинська республіка», «День пам'яті жертв Голодомору в Україні», «Репресовані Люботинці», «Почесні громадяни Люботина», «Родина Порай-Кошиць», «О. Радченко — герой громадян. вій­ни», «С. Шумицький», «Рукописи Т. Юрченка», «Учасники Великої Вітчизняної війни», «Люботинці — Герої Радянського Союзу», «Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», «Герої малих локальних воєн», «Танкер „Люботин“», «Матеріали підготовки „Книги Пам'яті“», «Па­­м'ят­­ки слідопитів», «Караван», «Гиївка», «Газети Люботина», «Люботинський міський краєзнавчий музей», «Сучасний Люботин».
 
[[2016]] року створено стенд на честь учасника війни в Афганістані та антитерористичної операції на Донбасі, ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС [[Загудаєв Олександр Володимирович|О. Загудаєва]] (загинув [[12 листопада]] [[2015]], охороняючи [[Луганська ТЕС|Луганську ТЕС]] у м. [[Щастя (місто)|Щастя]]).
 
== Посилання ==