Тину Ийм
Тину Ийм (рос. Тыну Освальдович Ыйм, ест. Tõnu Õim; 16 липня 1941, с. Раазіку, волость Раазіку, повіт Гар'юмаа) — радянський і естонський шахіст. Перший шахіст, який став дворазовим чемпіоном світу з кореспонденційних шахів (1977-1983 і 1994-1999). Крім двох чемпіонств, високі місця посідав на інших світових першостях: 6-те місце в циклі 1985-1990 і 5-те місце у 2001-2004 роках. Чемпіон Європи з кореспонденційних шахів у складі збірної СРСР (1973-1983). Майстер спорту СРСР (1966), майстер (1975), гросмейстер ІКЧФ (1981).
| Тину Ийм | |
|---|---|
| Оригінал імені | ест. Tõnu Õim |
| Країна |
 СРСР,  Естонія |
| Народження |
16 липня 1941 (83 роки) с. Раазіку, Гар'юмаа, СРСР |
| Титул |
гросмейстер ІКЧФ (1981); чемпіон світу з кореспонденційних шахів (1977-1983, 1994-1999) |
| Піковий рейтинг |
2617 (рейтинг ІКЧФ, 2000 р.[1]) |
Перші тренери: Фелікс Віллард, а пізніше в Палаці піонерів Нимме — Юрій Рандвійр. Чемпіон республіки серед школярів 1959 року. Розпочинав з очної гри, після 1960-х зосередився на шахах за листуванням.
За опитуванням читачів часопису «Chess Mail» 2001 року Ийм визнаний найкращим заочним шахістом XX сторіччя[2].
Примітки
- ↑ ICCF Ratings: Õim, Tõnu (англ.)
- ↑ “Arguably the strongest …” (англ.)
Джерела
- Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 503—504.
- Eesti spordi biograafiline leksikon (ест.)
- Партії на 365chess.com
- Партії на chessgames.com
- Профіль на сторінці ФІДЕ