Естонська діаспора
Естонська діаспора (ест. Väliseestlased) — естонці, які постійно проживають за межами Естонії. За межами Естонії, за деякими оцінками, живуть понад 160000 естонців. Якщо врахувати, що загальна кількість естонців становить 1,1 мільйона чоловік, то близько 14 % з них в даний час (2016) проживають за межами своєї історичної батьківщини. Найбільша діаспора сьогодні знаходиться в РФ,Сполучених Штатах, Швеції та Канаді. На ці чотири країни припадає 3/4 діаспори. Естонські громади знаходиться, щонайменьше, в 24 зарубіжних країнах. В Україні за даними перепису 2001 року проживало 2868 естонців.[1]
Історія
Естонська діаспора сформувалася внаслідок двох великих хвиль еміграції у 2-й половині 19 століття і 1-й половині 20 століття, а також третьої хвилі, що почалася наприкінці 1980-х років і триває дотепер.
Формування естонської діаспори
1850—1917
Перша велика еміграція естонців почалася в 1850-х роках і тривала до Першої світової війни. Вона була спрямована переважно у різні регіони тогочасної Російської імперії — у північно-західну, північну та центральну Росію, Сибір, на Далекий Схід, на Кавказ, в Крим, на Волгу і в інші місця. Внаслідок цих переселень перд початком Першої світової війни в районах Російській імперії за межами Балтії жило близько 200 000 естонців, або 20 % її населення. По всій Російській імперії було засновано близько 300 естонських поселень. Лише незначна частка естонців посилилася у Сибіру і Далекому Сході, до 90 % естонців селилися у європейських регіонах імперії.[2]
Еміграція була викликана в основному демографічним зростанням і намаганням царського уряду заселити малозаселені райони імперії. Селяни, у яких не було достатньої кількості будинків та земельних ділянок, не хотіли селитися у містах.
Окрім Рос. імперії естонці переселялися в Сполучениі Штати і Канаду. На початку 20-го століття в Північній Америці жили близько 10 000 естонців, в меншій мірі естонці також жили в Австралії, Фінляндії та Латвії. До 1917 року у країнах Заходу поселилося до 15000 естонців.[2]
Станом на 1917 рік за межами Естонії проживало близько 215000 естонців, що становило 19 % від кількості всіх естонців. Це був історичний максимум як у абсолютних, так і у відносних цифрах.[2]
1918—1938
У період між 1924—1938 роками, після здобуття Естонією незалежності, близько 16000 осіб виїхали з країни, 75 % з них були естонцями. З числа всіх, хто виїхав з країни, 41 % переселилися у Європу, 30 % у Америку, 19 % у Росію, 8 % у Австралію і 2 % в інші місця. Імміграція в США припинилися після введення в 1924 році законодавчих обмежень відносно імміграції зі Східної та Центральної Європи, в результаті чого Південна Америка стала найважливішим пунктом призначення для емігрантів. В 1920-х і 1930-х роках естонці естонські громади виникли в Аргентині, Бразилії та Австралії.[2]
Загальна чисельність естонської діаспори на Заході у 1939 році не перевищувала 30000 осіб.[2]
1939—1945
Друга велика хвиля естонської еміграції була викликана подіями Другої світової війни і радянською окупацією Прибалтики у 1944 році.
Біля 7000-8000 естонців виїхали з країни протягом російської окупації 1940—1941 років. Під час Другої світової війни кілька тисяч естонців було вивезено на роботи в Німеччину. З приходом у Естонію Червоної Армії навесні 1944 року, до країн Заходу виїхало 70 000-80000 естонців, рятуючись від окупації. Від 6 до 9 % цих переселенців загинуло в дорозі. Більшість з них переселилися до Німеччини і Швеції. За різними даними, від 1000 до 10000 з них були повернені у радянську Естонію. Після війни, найбільші громади були окрім Німеччини і Швеції також у США, Канаді, Австралії та Великобританії.[2]
Після радянської окупації Естонії у 1944 році до 50000 естонців було депортовано з Естонії у Росію.[2]
У 1945 році за межами Естонії проживало до 200000 естонців. Разом з представниками попередніх хвиль еміграції, в країнах Захду опинилося до 90000 естонців, на території, на території колишнього СРСР — 110000 естонців. Тобто, у 1917 році 93 % представників естонської діаспори проживало на сході — у Російській імперії, а у 1945 році частка східної діаспори впала до 55 %.[2]
Після 1989
Після відновлення незалежності Естонії в 1991 році, до 2006 року 35000-40000 естонців переїхали до країн Західної Європи.[2]
Доля естонців у Радянському Союзі
Під час радянської влади, естонська діаспора зазнала утисків, заборони на вільний розвиток національної культури, значної асиміляції. За період з 1917 по 1945 роки кількість естонців у східній діаспорі скоротилася майже вдвічі. Після 1945 року близько 50000 естонців було депортовано з Естонії до Росії, однак разом з тим приблизно така сама кількість естонців переїхала з Росії в Естонію. Розмір естонської діаспори зменшився з 143000 осіб в 1937 році до 95000 осіб на момент першого післявоєнного перепису в Радянському Союзі в 1959 році. У 1989 році в СРСР поза межами Естонії проживало 65000 естонців, у 2000 році на території колишнього СРСР проживало 40000 естонців. У 1990 році більшість естонців східної діаспори — 46000 осіб — проживала у РСФСР, у 2000 році в РФ проживало 28000 осіб.[2]
Кількість естонців в різних країнах
У 2010 році у діаспорі проживало близько 12 % всіх естонців.[2]
| Країна | Кількість населення | |
| 1997 [3] | Інші роки | |
| США | 26760 | |
| Швеція | 26438 | |
| Канада | 20530 | |
| РФ | 46390 | |
| Фінляндія | 8710 | |
| Австралія | 6330 | |
| Німеччина | 4469 | |
| Україна | 4208 | 2868 (2001)[1] |
| Казахстан | 3397 | |
| Латвія | 3312 | 1009 (2009)[4] |
| Велика Британія | 2730 | |
| Грузія | 2316 | |
| Узбекістан | 854 | |
| Білорусь | 804 | |
| Литва | 598 | |
| Киргизія | 430 | |
| Азербайджан | 324 | |
| Молдова | 282 | |
| Туркменія | 217 | |
| Таджикістан | 147 | |
| Нова Зеландія | 130 | |
| Бразилія | 120 | |
| Франція | 110 | |
| Бельгія | 100 | |
| Арменія | 89 | |
| Аргентина | 70 | |
| Норвегія | 70 | |
| Швейцарія | 60 | |
| Ізраїль | 50 | |
| Венесуела | 50 | |
| ПАР | 50 | |
| Данія | 50 | |
| Нідерланди | 40 | |
| Інші | 300 | |
| Загалом | 160000 | |
Література
- Tiit Tammaru, Kaja Kumer-Haukanoỡmm and Kristi Anniste. The Formation and Development of the Estonian Diaspora. // Journal of Ethnic and Migration Studies. Vol. 36, No. 7, August 2010, pp. 1157—1174. ISSN 1369-183X print, ISSN 1469-9451 online (англ.)
Посилання
- Estonian World Review (англ.) (ест.) (нім.) (швед.)
- Estonians in Ukraine (англ.) (ест.) (нім.) (швед.)
Виноски
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Естонська діаспора |
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Сайт http://www.ukrcensus.gov.ua. Державний комітет статистики України. 2004. Процитовано березень 2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Tiit Tammaru, Kaja Kumer-Haukanoỡmm and Kristi Anniste. The Formation and Development of the Estonian Diaspora. // Journal of Ethnic and Migration Studies. Vol. 36, No. 7, August 2010, pp. 1157—1174. ISSN 1369-183X print, ISSN 1469-9451 online (англ.)
- ↑ M.Vihman. Rahvastik. TÜ Narva Kolledz.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка) (ест.) - ↑ Lätis elab 1009 Eesti kodanikku. Сайт http://maailm.postimees.ee. Postimees. 15. oktoober 2009. Процитовано березень 2016. (ест.)