Тартуський художній музей
Тартуський художній музей (ест. Tartu Kunstimuuseum) — державний художній музей в Тарту, Естонія. Установа є найбільшим художнім музеєм в Південній Естонії.
| Тартуський художній музей | |
|---|---|
| Tartu Kunstimuuseum/Tartmus[1] | |
 | |
| 58°22′51″ пн. ш. 26°43′27″ сх. д. / 58.3808° пн. ш. 26.7242° сх. д. | |
| Тип | Художній музей |
| Країна |  Естонія |
| Розташування | Тарту |
| Адреса | Падаючий будинок за адресою Vallikraavi 14, Тарту. |
| Засновано | 1940[2] |
| Режим роботи | Ср, Пт-Нд 11-18 / Чт 11-21 |
| Вартість | 4,00 € / 3,00 €[3] |
| Фонд | 23 000 |
| Директор | Joanna Hoffmannd |
| Сайт | tartmus.ee |
  Тартуський художній музей (Естонія) | |
 | |
 Тартуський художній музей у Вікісховищі | |
Основна колекція — естонське мистецтво та зарубіжні митці, пов'язані з Естонією. Зібрання нараховує приблизно 23 000 експонатів. У музеї також постійно проводяться тимчасові виставки[4] .
Тартуський художній музей заснований 1940-го року та розташований у Падаючому будинку.
Історія
Мистецьке об'єднання «Паллас» у 1918 році заснувало Вищу художню школу «Паллас», яка згодом стала ключовою в місцевому художньому процесі. За 20 років після формування «Палласу» виникла ідея створення музею, і 17 листопада 1940 року міським управлінням був підписаний наказ про створення Художнього музею. Він розташувався за адресою Сууртург, 3 (зараз — Ратушна пл., 3). Влітку 1941 року Державний етнографічний музей (зараз — Естонський національний музей) передав художньому музею свою колекцію творів XX століття.
Протягом війни фонди музею кілька разів транспортувався. Найбільш критична ситуація склалася у 1943 році, коли під час бомбардування звалилася цегляна будівля на вулиці Лай, 17, де на той момент була розташована колекція. Однак основну частину тодішнього фонду вдалося врятувати. Після багаторазових переїздів колекція музею розмістилася на першому і другому поверхах будівлі за адресою Валлікрааві, 14 (1946). Згодом будівлю було перебудовано під потреби музею. Спочатку там розташовувалися сховища та виставкові зали, але у 1999 році було прийнято рішення про закриття будівлі для відвідування. Там розташовані сховище, адміністративні приміщення, робочі приміщення співробітників, реставраційні майстерні, бібліотека та архів.
З 2013 року музеєм керує Раель Артель[5]. До роботи в музеї вона була вільною кураторкою, працювада над міжнародними виставками сучасного мистецтва в Естонії та за кордоном, співпрацювала з художнім музеєм Куму в Таллінні і художнім музеєм в Лодзі, Польща. У 2016 році конкурсною комісією було прийнято рішення про те, що Раель Артел буде й надалі керувати музеєм[6].
Падаючий будинок
З 1988 року виставки Тартуського художнього музею проходять у Падаючому будинку за адресою Ратушна пл., 18. Побудована у 1793 році будівля належала дворянському роду Барклай-де-Толлі. Згодом будівля почала нахилятися в бік через різницю матеріалів, використаних при створенні фундаменту. Після реставрації, проведеної польськими фахівцями, будівля припинила падати[7].
Колекція
В основі музею — 133 роботи представників мистецького об'єднання «Паллас». Перша робота в каталозі надходжень — «Інтер'єр» (1937) Іда Антона-Агу[8]. До об'єднання «Паллас» входили також Ніколай Трійк, Конрад Мягі, Адо Ваббе, Александр Варді, Карін Лутс та ін. Роботи цих художників зберігаються в музеї.
Крім представників об'єднання «Паллас» в зборах музею представлено творчість найважливіших діячів естонської художньої школи XIX століття, таких як діяч періоду національного пробудження Йоганн Келер і представниця балтійських німців Юлія Хаген-Шварц.
Є роботи відомих російських і зарубіжних художників. Російську художню школу представляють Іван Айвазовський, Іван Шишкін, Максиміліан Волошин, Костянтин Сомов, Михайло Ларіонов, Наталя Гончарова та ін.
У фондах зберігається приблизно 23 000 експонатів. Фонди складаються з колекції живопису, колекції графіки, колекції малюнків, колекції скульптури та колекції сучасного мистецтва (фотографія, відео-арт, документація перформансів, саунд-арт, інсталяції).
Галерея
-
Андрус Йоханні, 1933, Автопортрет -
Андрус Йоханні, 1941, Повстання трудящих 21 червня 1940 року в Тарту -
Іван Айвазовський, Аю-Даг, олія, 20,3 x 27,9 -
Karl Pärsimägi, 1931, Автопортрет -
Конрад Мягі, 1915, 66 x 57,8 -
Ніколай Трійк, Портрет Александра Тасса, 1905, 59 x 49,6 -
Ніколай Трійк, Автопортрет, 1929, 110 x 88 -
Ніколай Трійк, Фінський пейзаж, 1914, 82 x 57,3
.jpg)
._1931..jpg)
,_TKM_TR_211_M_86.jpg)
Примітки
- ↑ Tartu Kunstimuuseum tutvustab: Tartmus. Müürileht. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Laborint. Information Centre Of Estonian Museums. www.muuseum.ee. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Билеты. Тартуский художественный музей
- ↑ 75. Как много в этой цифре - Газета - Postimees +. Postimees. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Tartu kunstimuuseumi direktoriks saab Rael Artel. Delfi. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Раэль Артель продолжит работу в качестве директора Тартуского художественного музея | Министерства культуры. www.kul.ee. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Tartu Art Museum, Estonia. Visitestonia.com. Процитовано 28 березня 2016.
- ↑ Веб-Портал Музеев - Interjöör. muis.ee. Процитовано 28 березня 2016.