Жозеф Вандрієс
| Жозеф Вандрієс | |
|---|---|
| фр. Joseph Vendryes | |
| Народився | 13 січня 1875 Париж |
| Помер | 30 січня 1960 Париж |
| Поховання | Пер-Лашез і Grave of Vendryesd |
| Громадянство | Франція |
| Діяльність | мовознавець |
| Галузь | мовознавство, Соціологія |
| Alma mater | Сорбонна |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Вчителі | Антуан Мейє |
| Відомі учні | Луї Єльмслев |
| Знання мов | французька[1][2] |
| Заклад | Паризький університет |
| Членство | Академія надписів та красного письменства (1960)[3], Нідерландська королівська академія наук і Польська академія наук[4] |
| Посада | декан |
| Діти | Georges Vendryèsd і Pierre Vendryèsd |
| Звання | професор |
| |
Жозеф Вандрієс (фр. Joseph Vendryes; *13 січня 1875, Париж — †30 січня 1960, Париж) - відомий французький лінгвіст, кельтолог[5], керівник проекту кельтських досліджень у Вищій школі практичних досліджень (з 1925), член ряду академій: Ірландії, Нідерландів, Данії, Норвегії, ПНР та ЧССР[6], почесний доктор Лейпцизького та Фрайбурзького університетів, спеціаліст з індоєвропейского та загального мовознавства.
Народився Жозеф Вандрієс в Парижі 13 січня 1875року. Одним з його вчителів був Антуан Мейє. З 1907 по 1946 рр. Вандрієс викладав у Сорбонні.
Наукова діяьність
За загальнолінгвістичними поглядами був близький до Антуана Мейє. Найбільш відома книга Вандрієса «Мова. Лінгвістичне введення в історію» ( Le langage. Introduction linguistique а l'histoire , 1921) представляє собою популярний і живо написаний загальний нарис науки про мову; описуються основні поняття фонетики, граматики, лексикології, історії мови. Найбільш цікаві розділи книги, присвячені соціальному функціонуванню мови.
Особливу увагу приділяв проблемам мовної норми, яка розуміється як «прагнення до відомого мовного ідеалу», властиве будь-якому мовному колективу, діалектам. У той же час ідеал ніколи не досягається, і реальна мова завжди відхиляється від норми. Згідно Вандрієса, прогрес в мові існує, який виражається в більшій пристосованості мови до потреб тих, хто розмовляє цією мовою. А ось щодо походження самої мови мовознавець заявляв, що "проблема походження мови лежить поза його компетенцією"[7].
Як і більшість учених, Вандрієс інтерперував мову як явище соціальне. Вперше таке трактування започаткували Дені Дідро, Жан-Жак Руссо і Мішель Бреаль. Жозеф Вандрієс згодом обгрунтував свою позицію, ставши одним з основоположників соціологічного напряму в мовознавстві [8].
Основні праці
- 1908: Граматика старо-ірландської мови / Grammaire du vieil-irlandais
- 1921: Мова. Лінгвістичне введення в історію / Le langage. Introduction linguistique а l'histoire
- 1924: Дослідження з порівняльної граматики стародавніх мов / Traité de grammaire comparée des langues classiques
- 1929: Про грецьку акцентуацію / Traité d'accentuation grecque
- 1952: Вибрані роботи з лінгвістики та кельтологіі / Choix d'études linguistiques et celtiques
Примітки
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=VENDRYES,%20Joseph%20
- ↑ Celtic culture: a historical encyclopedia By John Thomas Koch. pp.1729
- ↑ http://slovari.yandex.ru/~книги/БСЭ/Вандриес Жозеф/ Большая Советская Энциклопедия
- ↑ Вандриес Ж. Язык. - М., 1937. - С.21
- ↑ Кочерган М.П. Вступ до мовознавства:Підручник - К.:ВЦ Академія, 2006. - С.18
Література
- Кузнецов П. С. Комментарии // Вандриес Ж. Язык. М., 1937.
- Сергиевский М. В. Антуан Мейе и его «Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков // Мейе А. Введение в сравнительное изуче¬ние индоевропейских языков. М., 1938.