Поль Моріа
Поль Моріа́ (фр. Paul Mauriat; нар. 4 березня 1925 року, Марсель, Франція — пом. 3 листопада 2006 року, Перпіньян, Франція) — французький композитор, аранжувальник і диригент, спеціалізувався на легкій музиці.
| Поль Моріа | |
|---|---|
| фр. Paul Mauriat | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 4 березня 1925[1][2] |
| Місце народження | Марсель |
| Дата смерті | 3 листопада 2006[3][1][2] (81 рік) |
| Місце смерті | Перпіньян, Франція |
| Причина смерті | лейкоз |
| Роки активності | з 1943 |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія |
Композитор, диригент, аранжувальник |
| Освіта | Марсельська консерваторія |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанр |
Класична музика, естрадна музика, легка музика |
| Лейбли | Universal Music Group |
| Нагороди |
 |
| paul-mauriat.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Моріа народився та виріс у Марселі, Франція. Батько був поштовим інспектором і любив грати на фортепіано та скрипці. Поль почав грати в чотири роки, а вже в десять вступив до Паризької консерваторії. Під час Другої світової війни Моріа заснував танцювальну групу, з якою гастролював Європою.
Кар'єра
1957 року переїхав до Парижу, де приступив до роботи на звукозаписній компанії Barclay як аранжувальник і акомпаніатор. У різний час працював з Шарлем Азнавуром (спільно створено понад 120 пісень), Далідою, Морісом Шевальє, Лео Ферре, Лені Ескудеро та іншими естрадними виконавцями.
1962 року Моріа склав свій перший міжнародний хіт — «Chariot» (гран-прі конкурсу Євробачення 1962), що отримав пізніше англійську назву «I will follow him». Це була його спільна робота з відомим французьким композитором і диригентом Франком Пурселем.
1966 року Моріа став музичним директором Мірей Матьє. Спільно з поетом Андре Паскалем він створив її головний хіт «Mon credo», за кілька років співпраці він записав з Матьє близько 50 пісень. 1967 року під час візиту Мірей Матьє в СРСР на борту крейсера Аврора в Ленінграді була створена пісня «Quand fera-t-il jour, camarade?»[4], яка увійшла в репертуар співачки.
У 1964 і 1965 роках спільно з Раймоном Лефевром Моріа написав музику до кінокомедій за участю Луї де Фюнеса «Жандарм із Сен-Тропе» та «Жандарм у Нью-Йорку».
1965 року Поль створив свій Гранд-оркестр, з яким довгі роки записував інструментальні версії популярних пісень, робив обробки класичної музики. 1968 року його оркестрова версія пісні-учасниці конкурсу Євробачення 1967 — «L'amour est bleu» (надалі іменована «Love is Blue») очолила хіт-паради США, а потім і в багатьох країнах світу. Поль Моріа став єдиним французьким виконавцем, який досяг такого визнання в США.
Починаючи з 1969 року оркестр Моріа робить концертні тури в США, Канаді, Японії, Південній Кореї, Бразилії та інших країнах. Поль влаштовував в Японії щорічно до 50 концертів.
У СРСР музика у виконанні оркестру Поля Моріа часто звучала на радіо та телебаченні, кілька композицій були використані в прогнозі погоди, яким завершувалася інформаційна програма «Час» (рос. «Время»).
З середини 1970-х по ліцензії були видані чотири його вінілові платівки, що розійшлися по країні мільйонними тиражами. Після зустрічі з бардом Сергієм Нікітіним (1978) Моріа створив чудову інструментальну версію його пісні «Под музыку Вивальди». Крім цього, ще 1965 року Поль записав пластинку з 12 російськими мелодіями «Russie de toujours» (Вічна Росія), перевидану в багатьох країнах на компакт-диску під назвою «The Russian album».
Останній альбом оркестру — Romantic був записаний 1997 року. З 1998 року Моріа завершив і свою активну концертну діяльність. Новим диригентом оркестру став талановитий піаніст Жиль Гамбюс, який пропрацював у оркестрі довгий час.
Моріа помер 3 листопада 2006 року на півдні Франції, в Перпіньяні.
Авторство мелодій
Протягом свого життя Моріа написав більше 150 інструментальних композицій та пісень. Поширена версія, що «Alouette» (відома мелодія з передачі «У світі тварин» (рос. «В мире животных»)) була написана ним — невірна. Пісня «Alouette» («Жайворонок») була складена популярним аргентинським композитором Аріелем Раміресом. В оригіналі цей уривок називається «La Peregrinación» («Паломництво»), і взято з кантати для хору «Різдво Господнє» [5]. Існують також різні оркестрові версії цієї пісні поряд із загальновідомою у виконанні оркестру Моріа.
Використана з початку 1970-х років в заставці телепередачі «Кінопанорама» мелодія «Прости мені цей дитячий каприз» (фр. «Pardonne-moi ce caprice d'enfant») була написана Патрісією Карлі і спочатку заспівана Мірей Матьє в супроводі оркестру Раймона Лефевра [6] [7].
Нагороди
1997 року Моріа було нагороджено Орденом мистецтв і літератури від Міністерства культури Франції. Поль продав понад сорок мільйонів альбомів і провів двадцять вісім концертів у Японії з 1969 по 1998 роки.
Його сингл 1967 року «L'amour est bleu» і альбом 2006 року «Blooming Hits» були продані тираж у понад мільйон копій. Сингл був нагороджений золотим диском Американською асоціацією компаній звукозапису в березні 1968 року [8].
Дискографія
Сингли
- «Puppet on a String» (1967)
- «L'amour est bleu» (англ. «Love Is Blue») (1968)
- «Love in Every Room» (1968)
- «San Francisco» (1968)
- «Chitty Chitty Bang Bang» (1969)
- «Hey Jude» (1969)
- «Je T'aime Moi Non Plus» (січень 1970)
- «Gone Is Love» (вересень 1970)
- «Apres Toi (Come What May)» (1972)
- «Taka Takata» (1972)
Альбоми
|
|
|
Примітки
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.nytimes.com/2006/11/07/obituaries/07mauriat.html?partner=rssnyt&emc=rss&pagewanted=all
- ↑ Як Поль Моріа написав «Quand fera-t-il jour, camarade?» (рос.)
- ↑ GILLES DREU — ALOUETTE (фр.)
- ↑ Mireille Mathieu — Pardonne-moi ce caprice d’enfant (фр.)
- ↑ Carli, Patricia (англ.)
- ↑ Murrells, Joseph (1978). The Book of Golden Discs (вид. 2nd). London: Barrie and Jenkins Ltd. с. 226. ISBN 0-214-20512-6. (англ.)