Токійський палац (Париж)
Токійський палац (фр. Palais de Tokyo) - це відомий національний музей мистецтва у Франції. Створений для Всесвітньої виставки мистецтв і технологій 1937 року, Токійський палац став художнім центром Парижа. Назва музею нічим не пов'язана із столицею Китаю - Токіом, адже палац знаходиться на вулиці, яка з 1918 по 1945 рік носила назву Токіо авеню (хоч назва вулиці й була змінена на Нью-Йорк авеню, відомий вже того часу Токійський палац залишився без змін). Музей був відкритий 24 травня 1937 року і являє собою один з найкращих музеїв мистецтва у Франції. Його урочисте відкриття здійснив останній президент Третьої французької республіки Альбер Лебрен.
Токійський палац | |
---|---|
фр. palais de Tokyo | |
48°51′50″ пн. ш. 2°17′49″ сх. д. / 48.86408000002777641° пн. ш. 2.297130000028° сх. д.Координати: 48°51′50″ пн. ш. 2°17′49″ сх. д. / 48.86408000002777641° пн. ш. 2.297130000028° сх. д. | |
Тип |
будівля музеюd інституція культури і музей |
Назва на честь | avenue de New-Yorkd |
Країна | Франція[1] |
Розташування | Париж |
Адреса |
13, avenue du Prеsident Wilson, 75116 Paris |
Стиль | ар-деко |
Архітектор | André Aubertd і Jean-Claude Delormed |
Засновано | 1937 |
Відкрито | 24 травня |
Сайт | palaisdetokyo.com |
Токійський палац у Вікісховищі |
Історія музею
Токійський Палац був побудований для Всесвітньої виставки 24 травня 1937 року. Проте він не відкрився, а всі закуплені роботи світових митців потрапили до Малого палацу. І тільки коли Малий палац (Париж) був переповнений відкрили Паризький міський музей сучасного мистецтва. Токійський палац не є справжнім музеєм, адже у ньому немає постійної експозиції. З моменту свого заснування, палац в основному використовується як музей сучасного мистецтва. Але коли Центр Жоржа Помпіду був відкритий в 1977 році, велика частина колекції сучасного мистецтва була перенесена туди. З тих пір тільки східне крило Токійського палацу є у використанні, як музей сучасного мистецтва міста Парижа.
Інтер'єр
Архітектори намагалися створити враження об'єму та світла обравши для цього мінімалістську архітектурну естетику без перегородок: голі стіни і грубу бетонну підлогу. Перше враження досить не однозначне: відвідувача дивує контраст між зовнішньою, модерністською оболонкою будівлі та промисловою суворістю внутрішнього оздоблення. Тут немає ніяких прикрас, крім бетонних конструкцій і скляних вікон. Такий інтер'єр створений спеціально для того, щоб відтіняти творчість будь-якого артиста і будь-якої виставки.
Французький архітектурний дует попросили за мінімальний бюджет повернути до життя покинутий палац у Парижі, колишній музей сучасного мистецтва. Будівля являла собою голі бетонні стіни - результат незакінченої реконструкції. Архітектори прийшли, захопилися витонченістю бетонного каркасу, залитого природним світлом, і залишили майже все як є - лише зміцнили конструкції, привели в порядок комунікації і виконали додаткові входи. Тепер тут знаходиться один з найпрогресивніших майданчиків сучасного мистецтва в місті.
Музей сьогодні
Сьогодні музей є центром сучасного мистецтва Парижа. Всі виставки тут тимчасові. Після реконструкції, яка тривала рік, площі його залів були доведені до тис 9.тис. кв. метрів, трохи менше половини з яких використовуються під виставки.Головні зали Палацу під назвою "Салон", "Павільйон" і "Аудиторія" мають різне призначення. У палаці, крім виставок, організовуються і перформанси, покази фільмів, реалізуються й інші проекти. Замість службовців в цьому музеї - посередники, які є сполучною ланкою між сучасним мистецтвом і публікою.
Будучи символом сучасності, у Палаці є також ресторан, бібліотека ... сад і бутик. Музей відкритий з 12 дня до 12 ночі всі дні тижня, крім понеділка, а вночі Токійський Палац трансформується у величезний танцзал. Східне крило музею Паризький міський музей сучасного мистецтва являє собою приміщення під постійну виставку.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Токійський палац (Париж) |
- ↑ archINFORM — 1994.