Іллінецький кратер (пам'ятка природи)
Іллінецький кратер — геологічна пам'ятка природи місцевого значення[1].
49°6′1.000051159077e-07″ пн. ш. 29°6′25.200000099998″ сх. д. / 49.100000000028° пн. ш. 29.10700° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Вінницька область, Іллінецький район |
Найближче місто | Іллінці |
Площа | 17,2 га |
Засновано | 2017 р. |
Оператор | Іллінецька міська рада |
Іллінецький кратер у Вікісховищі |
Було запропоновано приєднати цю статтю або розділ до Іллінецький кратер, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з травня 2018. |
Кратер розташований на 8 км західніше м. Іллінці Вінницької області між селами Лугова, Слобідка та Іваньки. У тектонічному відношенні територія об'єкту приурочена до Українського шита, в орографічному — лежить на межі Подільської та Придніпровської височин (з позначками висот 255—257 м н. р. м.) на вододілі річок Соб та Собок (басейн Південного Бугу)[2].
Іллінецький кратер — одна з найстаріших астроблем Землі, віком близько 400 млн років.
Наслідком зіткнення космічного тіла (за оцінками з масою близько 40 млн тон і діаметром 230—300 м) І твердими породами було утворення метеоритно-вибухового кратера з первісним діаметром близько 7 км, і глибиною до 600—800 м. Це місце на Поділлі несе на собі відбиток («шрам») грандіозної події планетарного масштабу 1 зіткнення нашої планети з кометою чи астероїдом.
Іллінецький кратер утворено в породах кристалічного фундаменту, у складі якого переважають граніти. У підпорядкованій кількості у основи кратеру розміщені гнейси і чарнокіти, а також більш рідкісні типи порід, які представлені амфіболітами і деякими іншими типами порід. На сучасній ерозійній поверхні безпосередньо на породах коптогенного комплексу і комплексу кристалічної основи залягають пухкі четвертинні відклади. У той же час постійна наявність у складі зювитів й алогенних брекчій уламків і глиб осадових порід є доказом того, що до моменту зіткнення на поверхні кристалічного фундаменту вже існували відклади платформового чохла невеликої потужності. Ці породи в регіоні не збереглися та їх вік невідомий, разом з тим їх вивчення цікаве не лише для імпактної структури, але й для палеогеографічних досліджень[2].
У результаті всебічних досліджень було доведено, що Іллінецький кратер має космічне походження. В імпактитах Іллінецького кратера виявлено підвищений, порівняно з земним, вміст нікелю, іридію, кобальту в співвідношеннях, характерних для порід, забруднених метеоритною речовиною. І це дало змогу однозначно й остаточно ідентифікувати цю геологічну структуру, як типовий метеоритний кратер.
За своїми масштабами Іллінецький кратер значно поступається найвідомішим у світі, які мають діаметри до 300 км. Однак в Україні він належить до семи найбільших геологічних об'єктів імпактного походження[3]. На відміну від інших подібних структур в Україні він частково доступний для огляду, а не цілковито схований під шаром ґрунту[2].
У межах об'єкту є кілька кустарних розробок корисних копалин. Місцеве населення використовує метаморфізовані (внаслідок метеоритного вибуху) граніти для будівництва будинків, підмурків, доріг тощо. За східною околицею с. Лугова місцеві кар'єри переплелися у вигляді лабіринтів. Назавжди руйнуються залишки давніх кар'єрів як археологічного пам'ятника історії розвитку України ІІІ—ХІІІ століть[2].
Стан вивчення
Визначення імпактного генезису Іллінецької структури виконано В. Л. Масайтисом (1973) та одночасно з ним А. А. Вальтером і В. А. Рябенко (1973). У подальшому вивчення кратера, його будови, ударного метаморфізму порід і складу розплавлених імпакгитів наведено у наукових роботах, зокрема (Вальтер, Лазаренко, 1984; Вальтер, Рябенко, 1977; Гуров, Рябенко, 1984; Гуров, Турова, 1991 та ін). Природні виходи й кар'єри зювітів, розплавлених імпактитів і алогенних брекчій стали об'єктом екскурсій 27-ї сесії міжнародного геологічного конгресу 1984 року. Узагальнююча стаття з геохімічними даними про склад порід опублікована англійською[4]. Магнітометричні дослідження імпактних порід кратеру та їх вік обговорювалися на міжнародній конференції «Impacts in Precambian Shields» у Фінляндії 2000 року[2][5]. Утім, форма залягання ударних порід Іллінецької структури детально не вивчена[3].
В останні роки (1999, 2002 та 2005 роках) у м. Вінниці відбулося три міжнародні конференції «КАММАК — Комети, астероїди, метеори, метеорити, астроблеми, кратери», присвячені проблемі взаємодії малих тіл Сонячної системи з планетами і утворенню ударно-вибухових геоструктур.
Джерела
- ↑ Рішення 21 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 30.06.2017 р. № 403
- ↑ а б в г д Совгіра С. В., Гончаренко Г. Є. Проектування нових заповідних територій // VI-ий Всеукраїнський з'їзд екологів з міжнародною участю (Екологія/Ecology-2017), м. Вінниця, 20-22 вересня, 2017 : збірник наукових праць. — Вінниця : ВНТУ, 2017. — УДК 502.172(1-751.3)(477).
- ↑ а б Анастасія Сплодитель. Наукове обгрунтування необхідності створення геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Липовецько-Іллінецька астроблема» // Вісник Львівського університету. — 2014. — Вип. 48. — С. 298–305. — (серія географічна). — ISSN 2078-6441.
- ↑ Eugene P. GUROV, Christian KOEBERL, Wolf Uwe REIMOLD (November 1998). Petrography and geochemistry of target rocks and impactites from the Ilyinets Crater, Ukraine. Meteoritics & Planetary Sciences. 33 (6): 1317—1333. doi:10.1111/j.1945-5100.1998.tb01316.x. (англ.)
- ↑ Meteorite Impacts in Precambrian Shields. : [англ.] : Programme and Abstracts the 4th Workshop of the European Science Foundation Impact Programme / Plado, J. ; Pesonen, L.J.. — Geological Survey of Finland. — Lappajarvi-Karikkoselka-Saäksjärvi, 2000. — 119 p.
Посилання
- Наукове обгрунтування необхідності створення геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Іллінецький кратер». Автори: доктор педагогічних наук, професор С. В. Совгіра, доктор геологічних наук, професор С. Г. Половка, кандидат геологічних наук, доцент Г. Є. Гончаренко, директор Іллінецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату С. І. Крижанівський.
- Заповідне Поділля / Г. І. Денисик, В. Є. Любченко. — Вінниця : Теза, 2000. — 104 с.
- О. В. Мудрак. Обгрунтування необхідності розбудови екологічної мережі Вінницької області // Зб. наук. праць Вінницького держ. аграрного ун-ту. — Вінниця, 2004. — Вип. 17. — С. 84–92.
- А. О. Сплодитель. “Липовецько–Іллінецька астроблема” – майбутній об’єкт природно-заповідного фонду Вінниччини // Зб. наук. праць Вінницького держ. пед. yн-ту ім. М. Коцюбинського. — Вінниця, 2012. — Вип. 2. — С. 266–269.
- Ю. В Яцентюк. Екомережа Вінницької області. — Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К», 2011. — 128 с.