Чернятинський парк
Чернятинський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, що набув охоронного статусу згідно постанови колегії Держкомітету Ради Міністрів УРСР по екології і раціональному природокористуванню від 30.08.1990 року, № 18[1]. Розташовується у селі Чернятин Жмеринського району Вінницької областіПомилка цитування: Недійсний параметр у тезі <ref>
.
49°02′26″ пн. ш. 27°54′38″ сх. д. / 49.04083300002777435° пн. ш. 27.91055600002777837° сх. д.Координати: 49°02′26″ пн. ш. 27°54′38″ сх. д. / 49.04083300002777435° пн. ш. 27.91055600002777837° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | село Чернятин Жмеринського району Вінницької області |
Водні об'єкти | ставки |
Площа | 31 гектар |
Засновано | 1814 року |
Оператор | Чернятинський коледж Вінницького національного аграрного університету |
Статус: | парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення |
Чернятинський парк у Вікісховищі |
Історія
Польські магнати Вітославські володіли Чернятином у кінці 18 століття. Тоді ж був побудований палац. 1814 року навколо палацу на території місцевості, де розташовувався дубово-грабовий ліс, був закладений парк[2]. Його заснував садівник Діонісій Макклер, який також заклав ботанічний сад, який розташовується у Кременці. Він був запрошений для проведення робіт Ігнатієм Вітославським[3]. Діонісієм Макклером були прокладені паркові алеї. Насадження, які вже зростали на лісовій території, доповнили хвойними та листяними деревами. Були створені дамби з грубого каменя. Поблизу парадного фасаду будівлі розташовувався самшит. Після закладки парку були створенні павільйони та альтанки, проте вони не збереглись[4]. Історики допускають, що одночасно з палацом спорудили в'їздну браму. За нею розташовувався фруктовий сад, поблизу нього пролягали дві алеї. Одну з алей оточували кінські каштани. Алеї прилягали до галявини. По її бокам зростали сріблясті тополі[5]. У 1839 року відбулась реконструкція палацу, роботи виконувались згідно плану мальтійського архітектора Генріка Іттара. 1865 року парк та палац перейшли у власність Марії Михайлівни Львової[5]. Колись у парку була розташована біломармурова скульптура, до 21 століття збереглись кам'яні чаші, які мають готичне різьблення[4]. Станом на 2008 рік природоохоронний об'єкт перебуває у користуванні Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету[1].
Опис
Загальна площа парку становить 31 гектар[1]. Чернятинський парк належить до парків ландшафтного типу. На його території побудований палац, створений у візантійсько-романському стилі[2]. Збережено п'ять ставків з системою гребель[3]. В 21 столітті на території парку зростає близько 100 видів та форм чагарників та дерев[2], серед них — форзиція та тамарикс. На парковій території є алея з дубів, вік яких перевищує триста п'ятдесят років[3]. На пагорбах зростають ялини. Мармурова скульптура та кам'яні чаші оздоблюють один із них. На території нижнього ставку розташований острівок Кохання. Поблизу південного фасаду палацу зростають білі тополі, які мають обсяг 4-5 обхватів[5].
Примітки
- ↑ а б в Наказ від 22.10.2012 року № 542 «Про затвердження положення про парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Чернятинський парк“»
- ↑ а б в Мальовничі парки Вінниччини//Мій край — Вінниччина
- ↑ а б в Чернятин//Архітектурні та природні пам'ятки України
- ↑ а б Палац у Чернятині
- ↑ а б в Чернятин//Замки та храми України