Плакуча скеля
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробила користувачка Качор Любов Омелянівна (внесок, журнали) о 09:03 UTC (4748048 хвилин тому). |
44°56′03″ пн. ш. 33°50′44″ сх. д. / 44.934166670027778423° пн. ш. 33.84583333002777294° сх. д.Координати: 44°56′03″ пн. ш. 33°50′44″ сх. д. / 44.934166670027778423° пн. ш. 33.84583333002777294° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування |
Україна Сімферопольський район АР Крим |
Найближче місто | Сімферополь |
Площа | 21,7 га |
Засновано | 1989 |
Оператор | КГЗ "Янтарний" |
Плакуча скеля у Вікісховищі |
Плакуча скеля — ландшафтний заказник національного значення у долині ріки Західний Булганак на теренах с. Пожарське[1] Сімферопільського району АР Крим, що був створений згідно Постанови Кабінету міністрів УРСР від 13 лютого 1989 року, шляхом реорганізації пам'ятника природи, створеного 1988 року. Метою створення заказника був захист ландшафту в долингі ріки Західний Булганак.
Загальні відомості
Землекористувачем всієї території є КГЗ «Янтарний». Заказник розміщений на захід від Зовнішнього пасма Кримських гір біля селищ Пожарське (крим. Bulğanaq Badraq) і Водне (крим. Qoyaş, Къояш), розміщених у долині ріки. Пожарська сільська рада організовує на теренах заказника культурно-масові міроприємства, фестивалі.
Опис
Ріка Західний Булганак завдовжки 49 км не має постійних притоків і внаслідок забору води для зрошення у нижній течії практично безводна впродовж року. У верхній течії перегороджена греблями для збирання води.
Заказник створений навколо Плакучої скелі, де вздовж лівого берегу ріки Західний Булганак на 110–120 метрів простягається виступ-обрив корінної скельної породи заввишки до 6-8 метрів. Скельна порода складається з піщаників та вапняків, завдяки чому крізь карстові тріщини у нижній частині скелі просочуються грунтові води у вигляді крапель, що нагадують людські сльози, тонкими струменями. Краплі утворили жолоб у нижньому карнизі скелі, де збирається вода і витікає до водойми у підніжжі скелі, порослої мохом (Bryophyta) та лишайником (Lichenes). Крім Плакучої скелі у скалі утворився невеликий грот. Крім Плакучої скелі до складу заказника входять ділянка цілинного степу та урочище, заросле платанами (Platanus), ялівцем (Juniperus), чагарниками барбарису (Berberis) .
-
Плакуча скеля
Легенда
За легендою на березі ріки жили олені, що були окрасою місцини. Одного разу сюди потрапили мисливці, які перестріляли усіх оленів. Останній з них прибіг на скелю, де помер. З жалю за оленями заплакала земля. Сльози до сьогодні нагадують про необхідність охорони всього, що нас оточує.
Джерела
- Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма. — Симферополь: Таврия, 1989
Посилання
- Про створення державних заказників республіканського значення, ботанічного саду та дендрологічного парку
- Про створення заказників, ботанічного саду та дендрологічного парку загальнодержавного значення
- В симферопольском заказнике незаконно вырубили 20 деревьев
- Ландшафтный заказник «Плачущая скала» (рос.)