FN-6
FN-6 (FN = FeiNu, 飞弩, Літаючий Арбалет) — китайський переносний зенітно-ракетний комплекс.
| FN-6 | |
|---|---|
 | |
| Тип | Переносний зенітно-ракетний комплекс (ПЗРК) |
| Походження | Китайська Народна Республіка |
| Історія виробництва | |
| Виробник | China National Precision Machinery Import and Export Corporation |
| Характеристики | |
| Вага | 16 кг |
| Діаметр | 72 мм |
| Двигун | твердопаливний ракетний двигун |
Історія
FN-6 був розроблений China Precision Machinery Import-Export Corporation (CNPMIEC) спеціально для ураження повітряних цілей на низьких висотах. Його розробка велась паралельно комплексам серії Qian Wei (QW). Комплекс для експорту мав назву FeiNu-6, в військах - HongYing-6.
Технічні данні
Комплекс FN-6 має массу в 16 кг. Ракета довжиной 1,495 метра, має діаметр 0,072 м. Масса ракети невідома. Реактивний двігун допомогає розвивати швідкість в 360 м/с. Комплекс використовується з висоти 150 метрів до 3,5 км.
Модіфікації
FN-16
На авіасалоні в Жухаї в кінці 2008 був представлен новий варіант комплекса FN-16. Від відрізняється кращими характеристиками в умовах РЕБ. Крім того, установлена нова система наведення - фактично китаїський перепак останньої модіфікації FIM-92 Stinger.
HN-6
Подальша модіфікація FN/FY-6/16. Відрізняється новою боєвою частиною та системою управління вогнем. Найбільша зовнішня відзнака - нове пускове місце подібне RBS 70 та Mistral[1].
FN-6A
Мобільна версія ПЗРК, представлена публиці в 2005. Монтується на китайському HMMWVS. Як заявляють розробники повітряна ціль таким комплексом може захоплюватися на відстані 10 км, при чому час реакції - 5 секунд. Система може функціонувати автономно до 8 годин.
Кожна машина може діяти окремо або в складі батареї, яка може скаладтися з штабної машини та до 8 ПУ ЗУР. При чому комплекси інтегруються в едину мережу. Крім того, розроблена спеціальна машіна для перезарядки, в якій розміщується 24 ракети, при цьому швидкість перезарядки комплекса - менш хвилини. Комплекс еффективен проти реактивних літаків, БПЛА и ракет з максимальною швидкістю до 300 м/с.
FB-6A
FN-6A не став массовим в китаїськії армії, дуже швидко її змінив FB-6A. Головним стало формування комплекса з двух машін - на одній знаходився радар. На бойовії платформі окрім ПЗРК встановлювався 12,7-мм кулемет для самозахисту[2].
Бойове застосування
Громадянська війна в Сирії
Вперше комплекси FN-6 засвітились в Сирії в 21013: в лютому такий комплекс був на відео в одному із отрядів опозиції, а 25 лютого такою ракетою був збитий Мі-8 ВПС Сирії біля Алеппо. Джерело поставки комплексів нез'ясовано - по даним американських СМІ їх поставили з Судану. 5 березня біля Алеппо був збитий Мі-8. 18 серпня 2013 в провінції Латакія бійцями брігади Islamic Harakat Ahrar ash-Sham Al Islami був збитий МіГ-21.
Ісламська Держава Іраку
В кінці 2014 комплекси FN-6 були передані іракським повстанцям властями Катару. Саме з китайської зброї був збитий Мі-35 іракської армійської авіації біля Байджі (3 жовтня) та Bell 407 (8 жовтня).
Експлуатанти
Китайська Народна республіка. FN-6 на озброєнні армії та ВПС.[3]
Малаїзія[4] In May 2004, a memorandum of understanding was signeded with Malaysia for the transfer of technology of the FN-6.[5]
Камбоджа. 25 червня 2009 національне ТБ видало сюжет про конфлікт с Таїландом, в якому фігурували солдати місцевої армії с ПЗРК FN-6 та FN-16[6].
Судан. Вперше комплекси були показані на параді 2007. [7][8].
Пакістан[9]
Перу. Невелика партія FN-6 була поставлена ВМС в липні 2009.
Вільна Сирійська Армія [10][11].
Бангладеш
.svg){kind=small}
Посилання
- ↑ HN-6 FCS sight
- ↑ FB-6A
- ↑ HongYing-6 (FN-6) Man-Portable Surface-to-Air Missile. Sinodefence.
- ↑ Malaysia to purchase Chinese missiles. Daily Express. 21 July 2004.
- ↑ Nick Leong (21 July 2004). China offers to transfer missile technology. The Star. Процитовано 30 December 2008.
- ↑ http://china-defense.blogspot.com/2009/10/cambodias-chinese-weapon-on-parade.html
- ↑ Andrei Chang (28 March 2008). China ships more advanced weapons to Sudan. UPI Asia. Процитовано 30 December 2008.
- ↑ Joe Pappalardo (2 June 2008). Inside the Global Black Market for Antiaircraft Missiles. Popular Mechanics. Процитовано 30 December 2008.
- ↑ For Iran, Defeat Is Unacceptable. strategypage.com. 5 липня 2013.
- ↑ Xu Tianran (13 березня 2013). Chinese missiles steal spotlight after downing Syria army helicopters Global Times. Global Times.
- ↑ C. J. Chivers; Eric Schmitt (12 серпня 2013). Arms Shipments Seen From Sudan to Syria Rebels. The New York Times.