Смирнов Віктор Ксенофонтович
Смірнов Віктор Ксенофонтович (рос. Смирнов Виктор Ксенофонтович; *30 жовтня 1933 р., Москва — †8 серпня 2006 р., Санкт-Петербург) — доктор медичних наук, професор, психіатр, заслужений діяч науки Росії, полковник; дослідник галузі психогігієни та психіатричної профілактики; під його керівництво досліджувалася психіатрія катастроф, екологічна психіатрія, психічні розлади при травмах головного мозку, військо-медична експертиза та психофармакологія; був головним психіатром Міністерства Оборони СРСР та Росії; автор понад 100 наукових праць; номінант Кембриджського біографічного довідника «Людина року» (1998 р.)[1].
| Смірнов Віктор Ксенофонтович | |
|---|---|
| рос. Смирнов Виктор Ксенофонтович | |
| Народився |
30 жовтня 1933 Москва |
| Помер |
8 серпня 2006 (72 роки) Санкт-Петербург ·загинув |
| Поховання | Смоленське кладовище |
| Громадянство |
 СРСР →  Росія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | психіатр |
| Відомий завдяки | номінант Кембриджського біографічного довідника «Людина року»[1] |
| Alma mater | Військово-морська медична академія імені С. М. Кірова |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Військово-медична академія імені С. М. Кірова |
| Титул |
доктор медичних наук, професор |
| Посада | професор |
| Військове звання | полковник |
| Батько | Ксенофонт Смірнов |
| Нагороди | знак «Пошани», медалі |
Життєпис
Народився в родині військовослужбовця. У 1956 р. завершив навчання у Військово-морській медичній академії імені Кірова[1]. Служив начальником авіаційної медицини підрозділу Північного флоту СРСР. У Ленінграді працював у 2-й міській психіатричній лікарні. Від 1959 р. — працював на кафедрі психіатрії 1-го Ленінградського медичного інституту імені академіка І. П. Павлова.
У 1961 р. там же закінчив ординатуру за темою «Про патологію свідомості при шизофренії».
У 1964 р. тамо ж завершив вишкіл аспірантури. В тому ж році захистив дисертацію кандидата наук.
У 1974 р. захистив дисертацію доктора медичних наук.
У 1974-1977 рр. працював у м. Волгограді, вперше в СРСР створив лабораторію «НДІ гігієни, токсикології та профілактики МОЗ РРФСР».
У 1977-1985 рр. очолював катедру психіатрії Горьковського медичного інституту, де створив лабораторію «сну та неспання» й керував нею, і був головним психіатром Горьковської області Росії.
У 1985-1993 рр. керував катедрою психіатрії Військово-медичної академії імені С. М. Кірова, і став у той час головним психіатром Міністерства Оборони СРСР та Росії. Приймав участь у організації медичної допомоги постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС та землетрусі у Вірменії.
У 1993-1994 рр. очолював Василеострівський психоневрологічний диспансер м. Санкт-Петербургу.
Після 1994 р. — науковий методист Санкт-петербурзької міської психіатричної лікарні № 1 імені П. П. Кащенко.
У 1998 р. був номінантом Кембриджського біографічного довідника «Людина року».
Примітки
- ↑ а б в Гурович И. Я. // «Социальная и клиническая психиатрия», Некрологи: Смирнов Виктор Ксенофонтович, изд. Российского общества психиатров (РОП), МОсковского научно-исследовательского института психиатрии МЗ РФ, г. Москва, 2006 г, Том 16, Выпуск 4, С. 108, УДК 616.89(091) (рос.)
Джерела
- Гурович И. Я. // «Социальная и клиническая психиатрия», Некрологи: Смирнов Виктор Ксенофонтович, изд. Российского общества психиатров (РОП), МОсковского научно-исследовательского института психиатрии МЗ РФ, г. Москва, 2006 г, Том 16, Выпуск 4, С. 108, УДК 616.89(091) (рос.)
Посилання
- ПРОФЕССОР СМИРНОВ В СУДЕ (рос.)