Карл Юхан Адлеркрейц

Версія від 21:49, 14 листопада 2014, створена Mcoffsky (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Військовик | ім'я = Карл Юхан Адлеркрейц | оригінал імені = {{lang-sv|Carl J...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Граф Карл Юхан Адлеркрейц (швед. Carl Johan Adlercreutz; 27 квітня 1757 — 21 серпня 1815) — шведський військовий і державний діяч, генерал.

Карл Юхан Адлеркрейц
швед. Carl Johan Adlercreutz
Народження27 квітня 1757(1757-04-27)
Борго
Смерть21 серпня 1815(1815-08-21) (58 років)
Стокгольм
ПохованняРіддаргольменська церква[1]
КраїнаШвеція
ПриналежністьЗбройні сили Швеції
Вид збройних силСухопутні війська
Рід військПіхота
Роки служби17701815
ЧленRoyal Swedish Academy of War Sciencesd
ЗванняГенерал
Війни / битви
Титулбарон і граф[d]
РідAdlercreutz noble familyd
ДітиFredrik Adlercreutzd і Henrietta Adlercreutzd[2]
Нагороди
Орден Серафимів
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії
Кавалер Великого Хреста ордену Марії-Терезії

Життєпис

Народився у родині фінських аристократів. 1770 батьки записали його до фінського драгунського полку віце-капралом, де він 1773 склав іспит з фортифікації й артилерійських наук.

Брав дієву участь у російсько-шведській війні 1788—1790 років. У 17961804 роках командував Нюландським драгунським полком. 1804 йому було доручено формувати полк, який у подальшому отримав його ім’я.

Під час російсько-шведської війни 1808—1809 років командував 2-ю бригадою у Фінляндії. Успішно відвів війська до Улеа. Після взяття в полон генерала Левенгельма узяв командування над шведськими військами у Фінляндії та завзято, хоч і безуспішно, намагався відстояти країну.

Після війни повернувся до Швеції, де, користуючись невдоволенням народу політикою короля Густава IV, 13 березня 1809 року у Стокгольмі разом із 6 офіцерами заарештував монарха. З 1810 року до самої смерті був державним канцлером (без портфеля).

Під час кампанії 1813 року був начальником штабу Північної армії шведського спадкового принца Карла-Юхана (маршала Бернадота) та брав особисту участь у битвах при Грос-Берені, Денневіці та під час штурму Лейпцига. 28 грудня 1813 за битву при Лейпцигу був нагороджений російським орденом Святого Георгія 2-го ступеня.

1814 року, очолюючи штаб експедиційного корпусу, брав участь у військовій кампанії проти Норвегії.

Примітки

Джерела