Коршуно́вич Сергі́й Григо́рович (нар. 20 жовтня 1912 — 19 грудня 1964) — учасник Другої світової війни, командир дивізіону торпедних катерів, капітан II рангу, Герой Радянського Союзу (1944).

Коршунович Сергій Григорович
Файл:Коршунович Сергій Григорович.png
Народження 20 жовтня 1912(1912-10-20)
село Таборівка
Смерть 19 грудня 1964(1964-12-19) (52 роки)
Севастополь
Поховання Севастополь
Країна СРСР СРСР
Приналежність Російська імперіяСРСР СРСР
Вид збройних сил Військово-морський флот СРСР
Роки служби 1930–1958
Партія КПРС
Звання капітан II рангу
Формування Північний флот
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Державні нагороди США:

Військово-морський хрест (США)
Військово-морський хрест (США)

Біографія

Народився 20 жовтня 1912 року в селі Таборівка Вознесенського району Миколаївської області. Українець. Член ВКП(б) з 1940 року. Закінчив неповну середню школу.

У військово-морському флоті з 1930 року. У 1934 році закінчив Військово-морське училище імені М. В. Фрунзе. Був командиром торпедного катера на Червонопрапорному Балтійському та Північному флотах. Після закінчення Вищих спеціальних курсів командного складу командував ланкою торпедних катерів на Північному флоті.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. 2-й дивізіон торпедних катерів бригади торпедних катерів Північного флоту під командуванням капітана 2-го рангу С. Г. Коршуновича здійснив 9 виходів на мінні постановки, потопив 32 ворожих судна.

У жовтні 1944 року під час проведення операції по визволенню Заполяр'я С. Г. Коршунович керував проривом торпедних катерів у ворожу базу, розташовану в гавані фінського порту Ліїнахамарі (тепер населений пункт Печенгського району Мурманської області) і висадкою десантів морських піхотинців, які вирішили успіх бою за селище Петсамо (нині селище міського типу Печенга Мурманської області). Вдало оминувши вогонь ворожих берегових батарей, торпедні катери дивізіону С. Г. Коршуновича без втрат вийшли із зони обстрілу.

Після війни продовжував службу у ВМФ СРСР. У 1950 році закінчив командний факультет Військово-морської академії імені К. Є. Ворошилова. З 1958 року капітан І рангу С. Г. Коршунович — в запасі.

Помер 19 грудня 1964 року в мiстi Севастополь.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1944 року капітану II рангу Коршунович Сергію Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5060).

Також нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями, а також Військово-морським хрестом США.

Пам'ять

Ім'ям С. Г. Коршуновича в часи СРСР було названо траулер морського флоту[1].

У Севастополі на будинку, в якому жив С. Г. Коршунович, встановлена меморіальна дошка.

Література

  • «Герои Советского Союза Военно-Морского Флота. 1937–1945» — М.: Воениздат, 1977, с. 251.
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.
  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, с. 154–156.
  • Варганов Ю. В. ті ін. «Военно-морская академия на службе Отечеству» — Можайск, 2001, с. 109.
  • Герасименко Д. Я. та ін. «Славен героями Северный флот», вид 2-е, доп. — Мурманск, 1982, с. 152–153.
  • Доценко В. Д. «Флот. Война. Победа. 1941–1945» — СПб., 1995, с. 60.

Примітки

Посилання