Музична форма: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: sv:Musikalisk form |
A1 (обговорення | внесок) м Неоднозначність Юцевич відносно Юцевич Євген Омелянович за допомогою виринаючих вікон |
||
Рядок 4:
У широкому сенсі цього терміну, музична форма розглядається як втілення музичного змісту, при цьому якщо зміст музики розглядається як [[ідеальне|ідеальний]] феномен, то музична форма — як [[матеріальне|матеріальний]]<ref name="Задерацький, с.4">''Задерацький'', с.4</ref>. Іншими словами, музична форма постає як «проекція художньої ідеї на інтонаційну плоть» <ref>''Бобровский В. П.'', с.18</ref>.
Музична форма виступає, як складна ієрархічна структура, в якій можна виділити декілька складових. С.Шип називає такі складові «рівнями» і виділяє такі — звуковий (фонічний), інтонаційно-мовний, фактурний та композиційний<ref>Шип.</ref>. [[Юцевич Євген Омелянович|Ю. Є. Юцевич]] визначає музичну форму, як систему виражальних засобів, серед яких називає мелодію, ритм, гармонію, тембр і інші<ref name="Юцевич, с.166">Юцевич, с.166</ref>. [[Задерацький Всеволод Всеволодович|В. Задерацкий]]<ref>''Задерацький'', с.9</ref> описує складові музичної форми як «елементи музичної мови», що набувають значимості у взаємодії між собою, в конкретному характері функційних відносин між ними. Кожен з цих елементів мови несе в собі певне смислове навантаження, або певні смислові «знаки», що можуть поєднуватись у складній, інколи суперечилвій взаємозалежності. Серед таких знаків [[Задерацький Всеволод Всеволодович|В. Задерацкий]] виділяє три основні групи: граматичні, семантичні та внутрішньостильові. Граматичні знаки інформують про стильову приналежність певній епосі або типу мислення; семантичні — про жанрове походження; а внутрішньостильові — про ознаки авторського стилю.
Форма і зміст музики розглядаються у єдності. Проте в радянському музикознавстві єдність форми і змісту була піддана вульгаризації, і набула форми цькування «формалізму», яка насправді являла собою цькування змісту, невідповідного догмам ідеології<ref name="Задерацький, с.4"/>. Намагання розділити зміст і форму знайшла відображення і в офіційному визначенні [[соціалістичний реалізм|соціалістичного реалізму]], що описувалось як «мистецтво національне по формі і соціалістичне за змістом».
|